Найпроблемніший пункт переговорів. Зеленський готовий створити демілітаризовану зону на підконтрольній Україні території Донбасу. Реакція The New York Times на оновлений проєкт мирного плану

24 грудня 2025 р. 16:24

24 грудня 2025 р. 16:24

Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1259 грн замість 1799 грн . Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас. В період акції Christmas sale діє знижка 30% 🎁

Президент України Володимир Зеленський готовий розглянути створення демілітаризованої зони на частині Донецької області, яка нині перебуває під контролем України. Такий крок може стати частиною потенційної мирної угоди з Росією, передає The New York Times.

Україна готова відвести свої війська з територій східної частини Донеччини лише за умови аналогічного кроку з боку Росії, підкреслив президент. Демілітаризована зона не може бути односторонньою і не повинна створювати нові загрози безпеці України.

Між сторонами в межах такої зони має діяти буферний простір під контролем міжнародних сил, який запобігатиме відновленню бойових дій, зазначив Зеленський.

Ця пропозиція стала найближчою до розвʼязання складних територіальних суперечок , які неодноразово зривали мирні переговори, пише The New York Times. Це свідчить про готовність Зеленського до компромісу після кількох тижнів переговорів за посередництва США. Однак Росія поки що не показала готовності до компромісу і вимагає повного контролю над регіоном.

Територіальні питання та демілітаризація

Пропозиція щодо створення демілітаризованої зони є частиною оновленого 20-пунктного мирного плану , над яким Україна працювала разом із США протягом останніх кількох тижнів. Документ відображає спільну позицію Києва та Вашингтона щодо кроків для завершення російсько-української війни, наголосив Зеленський, презентуючи план журналістам у Києві.

Мирний план охоплює широкий спектр питань: від територіальних домовленостей і гарантій безпеки до повоєнної відбудови України та залучення міжнародних інвестицій. Американська сторона вже передала оновлений документ Москві, Київ очікує реакції до вечора середи, 24 грудня.

Попри активну дипломатичну роботу, підконтрольні Україні території Донеччини залишаються найбільш проблемним пунктом мирних переговорів. Кремль наполягає на повному контролі над Донецьким регіоном, незалежно від того, чи буде цього досягнуто військовим шляхом, чи за столом переговорів. Будь-які пропозиції щодо часткового відведення російських військ або міжнародного контролю Москва поки відкидає.

Раніше Росія пропонувала обміняти частину захоплених територій в інших регіонах України на ті райони Донеччини, які їй ще не вдалося окупувати. Київ відмовився від цієї пропозиції, заявивши, що не може відмовлятися від земель, які не перебувають під окупацією РФ.

Інший варіант, який був підготовлений США та Росією у листопаді, передбачав відведення лише українських військ з цих територій і створення нейтральної зони без дзеркальних дій Кремля. Цей варіант Україна також не прийняла.

В оновленому мирному плані, який представив Зеленський, Україна погоджується розвинути ідею демілітаризованої зони, але наполягає на її поширенні також на ділянки, що нині контролюються Росією. Точні параметри зони не розголошуються, однак президент назвав можливі міста, які можуть в неї увійти та наразі підконтрольні Україні, – Краматорськ і Слов’янськ, зазначає The New York Times. Буферна зона під управлінням міжнародних сил розділятиме дві сторони в межах демілітаризованої території.

Ці населені пункти є ключовими для оборони сходу України й формують останній серйозний оборонний рубіж у регіоні. Саме тому Україна не може допустити сценарію, за якого «демілітаризація» стане плацдармом для нової російської атаки, наголосив Зеленський.

Краматорськ після нічного обстрілу Росією житлового району міста керованою бомбою ФАБ-250, 16 грудня 2025 року Фото Getty Images

Можливі вибори та референдум

Питання демілітаризації безпосередньо торкається суверенітету держави Україна та національної гідності, пише The New York Times. Тому будь-яке рішення щодо такого формату врегулювання має бути схвалене громадянами України, наголосив Зеленський.

У разі досягнення мирної угоди Україна проведе референдум і оголосить вибори одразу після завершення воєнного стану, зазначив президент України. П’ятирічний термін повноважень Володимира Зеленського формально завершився у 2024 році, однак його було продовжено відповідно до законодавства через повномасштабне вторгнення Росії, пише The New York Times.

Україна запропонувала компромісний варіант – спільне управління станцією із США, без участі Росії в комерційній діяльності Фото Олександр Чекменьов

Доля Запорізької АЕС

Окремим питанням у мирному плані є майбутнє Запорізької атомної електростанції, яка з 2022 року перебуває під російською окупацією.

Україна запропонувала компромісний варіант – спільне управління станцією із США, без участі Росії в комерційній діяльності. Україна не може погодитися на будь-яку форму енергетичного партнерства з Москвою, однак участь Вашингтона може стати гарантією безпеки й стабільної роботи цього енергетичного об’єкта після війни, наголосив Зеленський.

Президент України також запропонував створити навколо ЗАЕС вільну економічну зону, підкреслюючи її потенціал як найбільшої атомної станції Європи з виробничою потужністю до 6 ГВт, зазначає The New York Times.

Питання демілітаризації безпосередньо торкається суверенітету держави Україна та національної гідності, пише The New York Times. Тому будь-яке рішення щодо такого формату врегулювання має бути схвалене громадянами України, зазначив Володимир Зеленський Фото пресслужба Володимира Зеленського

Економічне відновлення України та безпекові перспективи

Мирний план також передбачає створення масштабного інвестиційного фонду для повоєнної відбудови України. Йдеться про залучення до $800 млрд, з яких США та Європа можуть надати по $100 млрд кожна, доповнюючи ці кошти приватними інвестиціями, зазначає Зеленський.

Особливу роль у проєктах з відновлення України мають відігравати американські компанії, зокрема в енергетичному секторі та сфері критичної інфраструктури.

Серед ключових безпекових положень – збереження української армії чисельністю близько 800 000 військових у мирний час, членство в Євросоюзі, а також військова підтримка з боку європейських країн. Ця підтримка має здійснюватися через так звану Коаліцію охочих, до якої наразі входить близько 30 держав, які зобов’язалися посилювати післявоєнну безпеку України та підтримувати її оборону в повітрі, на суші й на морі. Цей варіант Кремль категорично відкидає, пише The New York Times.

Водночас Росія не наважиться відкрито відхилити нові пропозиції, аби не зіпсувати відносини з президентом США Дональдом Трампом, зі стриманим оптимізмом висловився Зеленський.

«Вони не можуть сказати президенту Трампу: «Ми проти мирного врегулювання»», – заявив він журналістам. «Якщо ж вони намагатимуться заблокувати все, тоді президент Трамп буде змушений значно посилити наше озброєння та запровадити проти них усі можливі санкції», – додав Зеленський.

Війна