Первинна медична картка — новий стандарт догоспітальної допомоги в ЗСУ

26 грудня 2025 р. 16:18

26 грудня 2025 р. 16:18

Із лютого 2025 року в ЗСУ запроваджено електронну Первинну медичну картку (еПМК) за формою № 001/о та Картку постраждалого за формою № 002/о. Це не просто цифровізація замість паперу, а перехід військової медицини України на стандарти НАТО, формування доказової бази лікування бойових травм і забезпечення соціальної справедливості для захисників.

Про це розповіли на сайті Міністерства оборони України.

Упродовж десятиліть основним обліковим документом у воєнній медицині залишалася паперова «форма 100».

Під час інтенсивних бойових дій такі документи часто губилися, псувалися або містили неповні дані, що спричиняло низку проблем:

• для лікарів — неможливість оперативно з’ясувати, які препарати (знеболювальні, антибіотики тощо) поранений уже отримував;
• для військовослужбовців — складнощі з підтвердженням факту поранення для отримання виплат або статусу особи з інвалідністю внаслідок війни;
• для системи — відсутність статистики для аналізу ефективності турнікетів, гемостатиків і методів евакуації.

Дві картки — одна мета: принцип роботи

Система побудована на використанні двох документів, які супроводжують військовослужбовця від моменту поранення до тилового госпіталю.

Картка постраждалого (форма № 002/о)
Цей документ заповнюється безпосередньо під час надання допомоги під вогнем або в найближчому укритті.

• Хто заповнює: бойовий медик, санітар-стрілець або побратим (само- чи взаємодопомога).
• Формат: компактний бланк зі спеціального вологостійкого та міцного паперу, придатного для заповнення в дощ чи за сильного забруднення.
• Що фіксує: механізм травми, наявність критичних кровотеч, точний час накладання турнікета, введені знеболювальні та антибіотики.

Картка постраждалого є первинним джерелом інформації — саме з неї дані згодом вносяться до електронної системи.

Первинна медична картка (форма № 001/о)
Це медичний документ, який підтверджує факт надання допомоги на догоспітальному етапі. Вона ведеться в Медичній інформаційній системі ЗСУ (МІС ЗСУ), а за відсутності технічної можливості — у паперовому вигляді.

• Хто заповнює : кваліфікований медичний персонал стабілізаційних пунктів (Роль 1) та передових хірургічних підрозділів (Роль 2).
• Призначення : акумулює повні дані про стан пацієнта, результати діагностики (лабораторні дослідження, УЗД eFAST, рентген тощо) і проведені хірургічні втручання.

Дані еПМК мають високий рівень захисту від несанкціонованого доступу:

• строк зберігання — 25 років;
• доступ — лише для авторизованого медперсоналу та самого пацієнта (або його представника) відповідно до законодавства про захист персональних даних.

Ключові переваги

Запровадження Первинної медичної картки та Картки постраждалого формує єдине інформаційне середовище, у якому дані безпосередньо працюють на збереження життя.

Насамперед це зменшення ризику медичних помилок. Лікар на наступному етапі евакуації за лічені секунди отримує інформацію про вже введені препарати, можливі алергії чи групу крові, навіть якщо пацієнт перебуває без свідомості.

Водночас система виконує й юридичну функцію: запис, зроблений у режимі реального часу, є беззаперечним доказом поранення під час виконання бойового завдання, що суттєво спрощує проходження ВЛК та отримання державних виплат.

Для медиків усіх рівнів це інструмент, який зменшує паперове навантаження і дозволяє зосередитися на головному — порятунку людей. Замість заповнення численних бланків лікар працює в уніфікованому цифровому інтерфейсі.

• Для бойового медика це чіткий алгоритм, що не дає пропустити критично важливі дані, зокрема час накладання турнікета.
• Для хірурга — можливість підготувати операційну ще до прибуття реанімобіля, адже інформація про стан пацієнта заздалегідь доступна в МІС ЗСУ.

Так реалізується принцип наступності допомоги: кожен етап евакуації логічно продовжує попередній, спираючись на точні дані, а не припущення.

На системному рівні еПМК дає змогу накопичувати та аналізувати інформацію про характер сучасних поранень. Це дозволить державі вдосконалювати протоколи лікування, адаптувати стандарти НАТО до умов повномасштабної війни високої інтенсивності та оптимізувати закупівлі, визначаючи, які засоби — турнікети, оклюзійні наліпки чи препарати — показали найкращу ефективність у реальних бойових умовах.

Запровадження еПМК — це перехід від паперового обліку до цифрової медицини порятунку: можливість рятувати життя сьогодні завдяки точності даних і змінювати медицину завтра через глибокий аналіз досвіду цієї війни.

Війна