Нас слухали і чули: топ текстів ZN.UA за 2025 рік, які змінювали рішення та впливали на хід подій

30 грудня 2025 р. 08:11

30 грудня 2025 р. 08:11

Сучасні ЗМІ в Україні повинні бути ефективним інструментом, який спонукає зміни на благо держави та демократичного суспільства. Протягом 2025 року редакція ZN.UA підготувала для своїх читачів понад тисячу експертних аналітичних матеріалів та інтерв'ю, частина з яких — застерігали владу від помилок та прямо закликали до змін на тих чи інших суспільно важливих треках. Нас слухали, а інколи навіть чули. Пригадаймо ці матеріали.

***

"Тарифи «під будівництво» ХАЕС підвищать точно, а от добудують її навряд"

Автор: кореспондент ZN.UA Ігор Маскалевич .

У цьому тексті автор описав системні проблеми реалізації плану добудови двох атомних енергоблоків Хмельницької АЕС, вказавши на факт підробки документів, відсутність належної техніко-економічної експертизи проєкту, нереальні строки його реалізації та — що найважливіше — відсутність коштів не тільки для реалізації добудови, але й для закупівлі самих реакторів у Болгарії. Як наслідок, віцепрем'єр-міністр країни Атанас Зафіров заявив згодом, що країна відмовилася продавати Україні свої реактори . Тепер відповідний проєкт на паузі.

"Колишня Боголюбова може стягнути 17,5 мільйона доларів з державного ПриватБанку"

Авторка: редакторка відділу економіки ZN.UA Юлія Самаєва .

ВС повинен був розглянути касаційну скаргу "Привату" у справі №201/473/17 за позовом Олени Боголюбової, ексдружини колишнього співвласника банку Геннадія Боголюбова. У справі, що тягнеться з 2017-го, нарешті мала бути поставлена крапка, зважаючи на стягнення у розмірі 17,5 млн доларів та те, що суди усіх попередніх інстанцій у Дніпрі Боголюбова вигравала. ZN.UA описала дивні подробиці справи, які ставлять під сумнів усі попередні рішення судів на її користь. Як наслідок, заплановане слухання не відбулося, а розгляд справи у касації ВС переніс на невизначений термін. Так держбанк зберіг понад 17 млн.

"Лист без доказів: як спецслужба зламала дух відкритого конкурсу на директора БЕБ"

Автор: журналіст-міжнародник Володимир Кім .

Автор, який систематично висвітлював потребу у перезавантаженні Бюро економічної безпеки, заздалегідь попередив, що конкурс під загрозою зриву. Але той врешті відбувся та став резонансною подією в інформаційному просторі, а позицію Кіма щодо того, що уряд порушує закон без достатніх підстав, не призначаючи кандидата, який чесно переміг, підтримала активна громадськість: українські підприємці , депутати та економічні аналітичні центри . Врешті справедливість перемогла — Олександр Цивінський очолив БЕБ.

"Законопроєкт №9363: чому його не можна вважати реформою виконавчого провадження"

Автор: кандидат юридичних наук Андрій Авторгов .

Автор конструктивно розкритикував прийнятий у першому читанні законопроєкт №9363 авторства Мін'юсту, який передбачає зміни до деяких ЗУ для цифровізації виконавчого провадження. Для конструктивної дискусії ZN.UA опублікувало згодом і колонку заступника міністра Андрія Гайченка , який апелював критикам законопроєкту та пояснював позицію уряду щодо цього питання. Але зрештою ВР визнала, що запропоновані Мін'юстом зміни не можна вважати продуктивною та ефективною реформою. Під час другого читання законопроєкт №9363 відхилили .

"Діамантова цегла і золотий цемент. Чому експертиза не бачить переплат у будівництві"

Автор: аналітик Transparency International Ukraine Ярослав Пилипенко .

Автор проаналізував ефективність держзакупівель на будівельних тендерах, вказавши, що найбільше проблем фіксується в частині контролю над цінами, які на тендери подають учасники, основна з яких — що будь-які претензії щодо завищення ціни їм можна пред'явити лише постфактум, зафіксувавши переплату вже в акті виконаних робіт. Аналітик виявив завищення цін у кожній другій закупівлі, ідентифікувавши майже 2 млрд грн потенційних переплат та дав поради, як покращити систему. За два місяці Мінекономіки унормувало зобов’язання замовників публікувати в системі Prozorro інформацію про ціни на будівельні матеріали, врахувавши усі рекомендації Пилипенка.

"Пенсійна рулетка. Чому реформа під час війни може залишити українців без копійки на старість"

Автор: експерт з питань соцполітики Андрій Павловський.

Автор проаналізував плани змін Мінсоцполітики в частині пенсійного забезпечення, виокремивши ключовий ризик як для держави, так і для населення — впровадження обов'язкових накопичувальних пенсій за поточної високої інфляції та без достатньої кількості надійних інструментів для інвестування коштів накопичувального рівня. Як наслідок, ці реформи відклали, що зрозуміло з держбюджету-2026 — вони там не відображаються. А згодом глава міністерства Денис Улютін публічно визнав , що відсутність безпечних механізмів інвестування коштів обов'язкового накопичувального рівня — ключова проблема, наразі Київ та партнери шукають рішення.

"Дотації, бюджетні втрати і перевантаження мереж: приховані проблеми буму електрокарів"

"Притримайте електроконей! Світ переосмислює темпи розвитку «зеленого» транспорту"

Автор: експерт "Консалтингової групи А-95" Артем Куюн .

Пільги на електрокари мали б скасувати з 1 січня 2026-го, але у пропозиціях до держбюджету депутати вирішили продовжити їх ще на рік. Тож автор у своїх матеріалах попередив, що власники електрокарів без жодних пільг витрачають на паливо та обслуговування значно менше за власників інших типів авто, тож їм вони потрібні найменше. Через деякий час КМУ не підтримав ініціативу депутатів.

"Реформа старшої школи: влада знайшла спосіб скоротити кількість ліцеїв. Початковій школі приготуватися?"

Авторка: редакторка відділу освіти ZN.UA Оксана Онищенко .

Авторка попередила, що новий законопроєкт фактично позбавляв багатьох дітей, особливо тих, які мешкають у селах, можливості здобувати повну загальну середню освіту за місцем проживання. Наступного дня цей матеріал викликав жваве обговорення у ВРУ , а незабаром після цього депутати внесли на голосування новий законопроєкт , в якому виправили все, що критикувала авторка ZN.UA.

"Дистанційка по-новому: що вирішило МОН і які питання виникають у батьків"

Авторка: голова ГО "Батьки SOS" Альона Парфьонова.

Авторка розкритикувала наказ №1112 про дистанційне навчання, адже він: обмежував право вибору закладу освіти, доступ до дистанційки, ускладнював навчання в українських школах дітям з ТОТ та ставив під загрозу безпеку учнів у прифронтових регіонах. Незадовго після публікації матеріалу віцепрем'єр-міністр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що наказ скасують .

"Коли не бачать радари: як українці створили «вуха для ППО»"

Автор: журналіст Віктор Конєв .

Матеріал — інтерв'ю із фахівцем з обробки сигналів та бойового застосування систем спостереження Євгеном Смертенком, який є співавтором ідеї акустичної системи виявлення повітряних цілей. Незадовго після публікації розробка отримала державну підтримку.

Та ZN.UA не лише "гасило пожежі", але й діагностувало стан держави та рішень влади. Для прикладу, редакторка відділу внутрішньої політики Інна Ведернікова опублікувала низку матеріалів, які стали одним із ключових джерел для формування суспільного розуміння причин та наслідків політичних процесів, що завершилися відставкою токсичного керівника ОПУ Андрія Єрмака. Мова йде про статті " Спецслужби з лампи: чи можна осадити джина, випущеного Зеленським ", " Операція «Мідас». Шлях абсолютної влади завдовжки в долар ", " Вибір Зеленського: ні миру з Росією, ні війни з корупцією " та " Система впала. Що далі? " .

Тим часом редакторка відділу зовнішньої політики ZN.UA Тетяна Силіна у матеріалі "«Новий» «мирний план Трампа»: до чого примушують Україну. Аналіз чотирьох документів" першою в українському інформаційному просторі проаналізувала та розповіла раніше невідомі подробиці чернеток непублічних документів, які лягти в основу теперішньої угоди про потенційне мирне врегулювання в Україні. Завдяки цьому матеріалу набрала нових обертів публічна дискусія щодо питань, які стосуються майбутнього ЗАЕС , заморожених активів , гарантій безпеки для України, вступу в НАТО та іншого.

Війна