Сигнал для Заходу. Навіщо Росія застосувала «Орешнік» для удару по Україні. Реакція The Times, Washington Post, Financial Times та AP

09 січня 2026 р. 18:07

09 січня 2026 р. 18:07

Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1259 грн замість 1799 грн . Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас. В період акції Christmas sale діє знижка 30% 🎁

Росія вперше з листопада 2024 року використала гіперзвукову балістичну ракету середньої дальності «Орешнік» , здатну нести ядерний заряд, у масованому нічному ударі по Україні. Удар був спрямований на критичну інфраструктуру та енергетичні об’єкти, уражені також житлові будинки. У Києві внаслідок обстрілів загинуло 4 цивільних, щонайменше 24 людей отримали поранення, зокрема рятувальники, пише The Times.

Під час атаки було запущено 242 дрони, 36 балістичних і крилатих ракет, серед яких один «Орешнік». Ракета рухалася балістичною траєкторією зі швидкістю близько 13 000 км/год, у 10 разів вище за швидкість звуку, повідомляють Повітряні сили України.

Атака є відповіддю на так званий український удар дронами по резиденції президента РФ Володимира Путіна, заявило Російське Міністерство оборони. Хоча Україна та спецслужби США спростували цю інформацію, пише FT. Перше застосування «Орешніка» відбулося у листопаді 2024 року у Дніпрі, тоді ракета не була повністю бойовою і не мала ядерного заряду.

Ефект від удару

Місцева влада України повідомляє про масштабні відключення енергопостачання: у Дніпропетровській і Запорізькій областях залишилися без світла та тепла сотні тисяч будинків. «Ситуація є надзвичайною національною кризою», – коментує The Times мера Дніпра Бориса Філатова. Температура опускалися до 7 градусів морозу у Києві, очікується до «мінус» 20 по всій Україні протягом вихідних.

Використання ракети «Орешник» разом із попереднім розміщенням її в Білорусі має символічне та психологічне значення, демонструючи готовність Москви ескалювати конфлікт і використовувати ядерно-спроможні системи як засіб тиску. Проте західні чиновники скептично оцінюють бойові можливості «Орешника», пише The Times.

Ракета не змінить баланс сил на полі бою, проте її стратегічне значення як сигналу для Заходу дуже велике, – зазначає WP.

Країни, дружні до Москви, зокрема Китай, попередили Росію про небезпеку застосування ядерної зброї в Україні. Це означає, що президент РФ Володимир Путін ризикує широкою міжнародною критикою навіть у випадку використання невеликої «тактичної» ядерної зброї. Залежно від цілі, ядерний удар також може становити небезпеку радіаційного ураження безпосередньо на сусідні території самої Росії, пише WP.

Політичний меседж Москви

Росія намагається створити тиск на Захід і блокувати мирні ініціативи, включно з планами США та ЄС стосовно гарантій безпеки після завершення війни в Україні, пише Washington Post.

Запуск «Орешника» став сигналом для союзників Києва, зокрема членів так званої «Коаліції охочих», які пропонували направити війська до України в разі досягнення мирної угоди. Водночас Москва заявила, що не прийме жодних європейських військових на своїй території чи в Україні, вважаючи їх «легітимними цілями», повідомляє AP News.

Ця атака співпала з новим охолодженням відносин між Москвою та Вашингтоном після того, як Росія засудила захоплення США нафтового танкера в Північній Атлантиці 7 січня. При цьому президент США Дональд Трамп заявив про підтримку пакету санкцій, який має економічно послабити Москву.

«Вперше командування НАТО побачило удар стратегічною зброєю фактично на своєму кордоні. Ця дія покликана продемонструвати рішучість військового та політичного керівництва Росії у використанні таких систем із ядерними боєголовками у разі необхідності», – каже військовий експерт Валерій Ширяєв, пише AP News.

Застосування «Орешника» демонструє комплексний підхід Росії. Поєднання військової потужності, технологічного сигналу та дипломатичного тиску, а також можливість використовувати ядерні системи як політичний інструмент без фактичного застосування зарядів, пише WP.

Війна