Унікальна колекція «Котячого Стіва»: у Національному військово-історичному музеї України відкрили виставку нарукавних знаків

15 січня 2026 р. 10:38

15 січня 2026 р. 10:38

Унікальну добірку нарукавних знаків з приватної колекції американського волонтера та добровольця Стіва Андре представили на тимчасовій виставці у Національному військово-історичному музеї України.

АрміяInform відвідала відкриття виставки шевронів та поспілкувалася з «Котячим Стівом» — саме таким є позивний Стіва Андре.

Стів Андре приїжджає в Україну з 2010 року. З 2017 року, за часів АТО / ООС на сході України, він допомагав Силам оборони як волонтер і фотографував поля боїв в Авдіївській промзоні, Пісках і Широкиному.

Вже тоді він почав збирати нарукавні знаки, які радо дарували йому українські захисники та волонтери. Так поступово почала формуватися велика колекція, за кожним експонатом якої спогади про людей, з якими зустрічався «Котячий Стів».

— За кожним шевроном є історія, тому я вважаю, що це хороше надбання для нашого музею, нехай навіть на тимчасовій основі. На прикладі цієї колекції ми можемо показувати відвідувачам, що насправді світ разом з Україною, світ допомагає нам у нашій справедливій боротьбі, — наголосив під час відкриття експозиції заступник директора Національного військово-історичного музею України Юрій Білоус.

— Уперше я відвідав Україну у 2010 році й відтоді дуже полюбив вашу країну й українців. У 2017 році почав їздити на Донеччину, де багато спілкувався з українськими військовими та фотографував, — розповів Стів в коментарі для АрміяInform.

В 2022 році Стів приїхав до Києва на початку лютого. Під час широкомасштабного вторгнення рф він став до лав 59-ї окремої механізованої бригади імені Якова Гандзюка і разом із бригадою брав участь у визволенні Херсона.

Херсон, Миколаїв, Луганщина та Донеччина — фронтова географія Стіва дуже широка, адже після служби у 59-й бригаді він перевівся до 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

— Я відслужив півтора роки, потім повернувся додому в Детройт. Зараз планую повернутися до Збройних Сил України — цього разу до 38-ї окремої бригади морської піхоти імені гетьмана Петра Сагайдачного, — поділився планами Стів.

Збирати колекцію нарукавних знаків американський волонтер і згодом доброволець почав під впливом серії відеоігор S.T.A.L.K.E.R. — у подарунковому наборі, який Стів отримав разом із придбаною грою, було кілька цікавих шевронів.

Українські нарукавні знаки дуже відрізнялися від звичних і добре відомих Стіву американських патчів, тож дуже його зацікавили. Невдовзі ж він почав мінятися шевронами зі знайомими, а українські військові стали радо дарувати американцю свої нарукавні знаки.

— Це ось патч першої волонтерської групи, якій я допомагав, і це один з найперших шевронів, які мені подарували. А ось і нарукавні знаки зі згадкою Чорнобильської зони, з яких і почався мій інтерес до українських нарукавних знаків, — показує Стів на пам’ятні йому шеврони.

Поряд «Котячий Стів» звертає увагу на лінійку нарукавних знаків артилерійських підрозділів, з якими йому довелося багато взаємодіяти під час служби у 95-ій окремій десантно-штурмовій Поліській бригаді.

Особливо цінними для Стіва є також шеврони зі згадками місць, де йому випало особисто брати участь у бойових діях — Херсон, шахта Бутівка, Авдіївка, Бахмут. З кожним із цих місць пов’язані десятки історій та спогадів про побратимів.

Одна із них — про рудого кота, врятованого просто на лінії фронту на Херсонському напрямку. Кіт заскочив до автівки Стіва, коли він вимушено їхав незнайомою, неперевіреною і тому потенційно небезпечною дорогою неподалік передової.

— Мій друг завжди жартував, що моя суперсила — завжди і всюди знаходити котів. Якщо мене залишити будь-де на якийсь час, то невдовзі до мене обов’язково прийде кіт. Власне, звідси і мій позивний «Котячий Стів».

Так сталося і того разу, коли наляканий рудий кіт заскочив мені до машини і дуже насправді мене налякав. Він і сам був переляканий, бо тікав з-під обстрілів. Довелося забрати його з собою, а потім один зі знайомих волонтерів привіз кота до Києва, — посміхається Стів, згадуючи фронтову котячу історію.

Так рудий кіт і «Котячий Стів» врятували один одного на передовій і додали ще одну історію до безлічі спогадів Стіва Андре про бойових побратимів, з якими він боронив і продовжує захищати Україну від російської агресії.

— Мені часто кажуть, що я герой, військовий, але насправді я нічим не кращий і не гірший за людей, з якими стою пліч-опліч на цій війні. Українці неймовірні, ви продовжуєте битися і чинити спротив нападникові незважаючи на всю його силу.

Для мене честь бути долученим до цього опору і я хочу побажати українцям продовжувати битися, продовжувати чинити спротив і робити те, що вони роблять найкраще — тобто все [за що вони беруться], — наголосив Стів Андре на завершення розмови.

Оглянути унікальну виставку колекції нарукавних знаків американського волонтера і добровольця Стіва Андре та детальніше дізнатися про їхню історію можна у Національному військово-історичному музеї України.

Раніше АрміяInform розповідала про унікальну інтерактивну виставку «Арсенал епохи. Стрілецька зброя часів Другої світової війни» та присвячену історії та роботі Управління державної охорони України виставку «Щит державності» , які експонувалися в Національному військово-історичному музеї України.

Війна