«Я бачив, як „шахед“ прилетів у садочок мого сина»: сапер «Іспанець» про особисту мотивацію нищити дрони

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

25 січня 2026 р. 17:09

25 січня 2026 р. 17:09

Сергій із позивним «Іспанець» — сапер екіпажу дронів-перехоплювачів підрозділу «Симаргл» Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького, який відповідає за підготовку бортів до бойової роботи та безпеку всього екіпажу.

Його історію оприлюднили на сторінці бригади.

Його робота починається задовго до зльоту дрона: спорядження вибухівкою, передпольотні перевірки, контроль алгоритмів. І завершується лише тоді, коли борт повернувся або уразив ціль.

«Є певні алгоритми, які не терплять поспіху. Моє завдання — зробити все спокійно і якісно, бо безпека особового складу — на першому місці», — каже Сергій.

До війни він працював у сфері охорони та економічної безпеки в рітейлі. Саме там, за його словами, навчився ключовому — холодній голові й точному дотриманню процедур.

«З вибухівкою не можна нервувати. Є порядок дій — і ти його виконуєш», — пояснює сапер.

У 2022 році Сергій пішов до ТрО, прослужив півтора року, згодом повернувся до цивільного життя. У 2025-му знову мобілізувався — свідомо обрав ППО і саме Президентську бригаду. Причина — особиста.
«Я бачив, як у садочок, куди ходить мій син, прилетів „шахед“. Після цього вибір був очевидним», — згадує він.

Саперну підготовку Сергій проходив в Іспанії — звідти й позивний «Іспанець». Західні зразки техніки його не вразили: каже, українські рішення давно не поступаються, а часто й перевершують.

На рахунку екіпажу вже є успішні збиття ворожих БПЛА. Перший уражений дрон Сергій пам’ятає детально:
«Адреналін, радість — і головне, що „шахед“ нікуди не долетів і не наробив горя».

Найбільша мотивація для нього — родина.
«Ми з дружиною вирішили жити тут. Зробити все, щоб наші діти більше ніколи не бачили війни», — каже сапер.