Під вогнем без страху: історія десантника «Степа», який рятував поранених з-під обстрілу

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

30 січня 2026 р. 13:32

30 січня 2026 р. 13:32

Старший сержант 46-ї аеромобільної Подільської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ Ярослав з позивним «Степ» у цивільному житті працював інженером-будівельником і раніше не уявляв себе у військовій формі.

Про нього розповіли на сторінці 46-ї бригади.

Вже 28 лютого 2022 року Ярослав прийшов до місцевого ТЦК, щоб стати на захист Батьківщини. З першої спроби потрапити до війська не вдалося, однак у серпні 2022 року його запросили до лав Десантно-штурмових військ.

«Подзвонили, запропонували піти в Десантно-штурмові війська. Все, як я хотів. Був дуже задоволений, що опинився саме в ДШВ», — згадує воїн.

Після проходження базової загальновійськової підготовки він потрапив до 46-ї бригади на посаду водія. Перший бойовий вихід здійснив як піхотинець, а згодом знову сів за кермо бронемашини.Надалі брав участь у численних місіях під час операції з визволення Херсонщини.

«У той час був навіть певний кураж, коли бачили, як ворог тікає. Хотілося все більше і більше їхати на виконання. Так, було страшно, але все одно в колективі був емоційний підйом», — зазначає «Степ».

Після цього на його долю випали важкі бої на Бахмутському та Соледарському напрямках. Один із найяскравіших епізодів — евакуація чотирьох поранених побратимів, які перебували у вирвах від КАБів посеред поля.

«Ворог працював по нашій машині з РПГ, з кулеметів… летіло так, що просто… Але, слава Богу, машина витримала. Ми всіх евакуювали та всі поранені вижили. Цей епізод запам’ятався тим, що тоді я не відчував страху, бо був зосереджений на задачі, а основна мета була — врятувати побратимів. Я тоді відчував гордість за себе, що я зміг, що я це зробив, що хлопці — живі. Для мене в душі це була маленька перемога», — розповідає «Степ».

А далі на бойовому шляху Ярослава були ще сотні бойових епізодів під час контрнаступу на Запоріжжі, оборони на Мар’їнському та Курахівському напрямках.

Його внесок у захист держави було відзначено численними нагородами, серед яких — медалі «Захиснику України» та «За поранення», відзнаки «Золотий хрест» та «За оборону України».

Нині «Степ» виконує завдання в іншій ролі, яка вимагає не меншої відданості та відповідальності, — командира взводу матеріального забезпечення. Завдання його підрозділу — створити всі умови, за яких особовий склад зможе ефективно виконувати бойову роботу.

Як повідомляла АрміяInform, на Покровському напрямку, у зоні відповідальності 46-ї бригади, ворог продовжує щоденно атакувати. Намагається максимально скористатися важкими погодними умовами і посилив тиск на позиції Сил оборони, довівши кількість атак до 40–45 на тиждень.