Україна розуміє, що в майбутній мирній угоді ставку треба робити не на гарантіях партнерів – Politico

04 лютого 2026 р. 09:12

04 лютого 2026 р. 09:12

Україну непокоїть те, що вона не може покластися на гарантії безпеки від своїх партнерів у рамках будь-якої мирної угоди. Тому країна має бути готова самостійно виступати в ролі «сталевого дикобраза», аби гарантувати, що очільник Кремля Владімір Путін не повернеться з черговим нападом, пише Politico .

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн ще минулого року закликала Київ перетворити країну «на сталевого дикобраза, неперетравлюваного для нинішніх і майбутніх агресорів». Це означає наявність величезної армії, значні інвестиції в новітні технології безпілотників та ракет, а також вітчизняне виробництво зброї.

«Україна пройшла фундаментальне переосмислення того, що означають гарантії безпеки та на чому вони повинні базуватися. Раніше бачення зосереджувалося переважно на зобов’язаннях щодо захисту, що надаються партнерами. Однак сьогодні існує чітке розуміння того, що основою будь-яких гарантій безпеки має бути армія України та її оборонна промисловість», – сказала Politico голова місії України при НАТО Альона Гетьманчук.

Однак для цього, як вказали у виданні, Україні потрібно створити сталий оборонний сектор, реформувати свої системи закупівель, оновити систему набору персоналу, продовжувати вдосконалювати технології безпілотників, створювати ракети далекого удару, оснастити свої збройні сили сучасними танками, артилерією та літаками, а також отримати мільярди допомоги для створення армії, яку Росія боятиметься атакувати знову.

За словами гендиректора Української ради оборонної промисловості Ігоря Федірка, майбутня безпека України «це, перш за все, стійкість виробництва».

«Не окремі системи озброєння та не разові технологічні прориви, а здатність оборонної промисловості працювати з часом, під тиском, з передбачуваним обсягом виробництва», – пояснив Федірко.

Гарантії безпеки необхідні, оскільки президент США Дональд Трамп виключив бажаний варіант для України – запрошення вступити до НАТО, яке захищає своїх членів статтею 5 про спільну оборону.

«Окрім сильних збройних сил, Україні потрібні надійні гарантії безпеки», – заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час пресконференції у Києві 3 лютого.

Але без НАТО Україні доводиться покладатися на індивідуальні угоди, які можуть не мати такої ж ваги, як зобов'язання перед Альянсом. Київ обережно ставиться до таких угод, оскільки його обпекли обіцянки, дані США та Великою Британією, коли Україна відмовилася від свого ядерного арсеналу в 1994 році. Ці обіцянки виявилися порожніми.

«Деякі європейські союзники оголосили, що після досягнення угоди вони розгорнуть війська в Україні. Війська на землі, літаки в повітрі, кораблі на Чорному морі. Сполучені Штати будуть опорою», – сказав Рютте, додавши, що обіцянки безпеки були «солідними».

Але Росія вже дає зрозуміти, що виступатиме проти будь-яких гарантій безпеки для України.

Основні побоювання України стосуються надійності обіцянок Трампа, що випливає з його різких змін у політиці — від бажання анексувати Гренландію до сумнівів у цінності союзників по НАТО та налагодження теплих зв'язків з Путіним.

«Чи розпочне Трамп війну з Росією через Україну? Абсолютно ні. Чи запровадить Трамп санкції проти Росії за порушення будь-якого режиму припинення вогню? Дуже малоймовірно», – зазначає аналітик, який вивчає Росію та Україну Тімоті Еш.

З огляду на те, що будь-які гарантії безпеки виглядають зношеними, «план Б» України полягає в тому, щоб покладатися на себе.

«Чим довше триває війна, тим більше українці переконуються, що вони повинні покладатися, перш за все, на себе. Це відображає як розчарування попередніми зобов’язаннями щодо безпеки, взятими перед Україною, так і скептицизм щодо перспектив членства в НАТО, а також зростаючу впевненість у власній здатності України протистояти ворогу», – зазначила Альона Гетьманчук.

Ключовим елементом майбутніх сил стримування є велика армія. Під час мирних переговорів Україна наполягала на збереженні армії чисельністю 800 тисяч солдатів. Міністр оборони України Михайло Федоров минулого місяця заявив, що на тлі війни 2 мільйони українців наразі перебувають у розшуку за ухилення від призову, тоді як 200 тисяч солдатів самовільно покинули війська. Якщо припинення вогню все ж таки відбудеться, багато солдатів, які зараз служать, захочуть демобілізуватися.

Це означає величезні та дорогі зусилля для створення та утримання великої армії мирного часу, яка має бути організованою та належно оплачуваною. Як пояснив голова фонду «Повернись живим» Тарас Чмут, для цього Україні потрібно покращити військову підготовку на всіх рівнях, а також трансформувати свою організаційну та штабну структуру. Федоров пообіцяв, що масштабна цифровізація та інші реформи попереду. Заступник командира полку безпілотних систем «Кракен» Третього армійського корпусу Костянтин Немічев закликав до змін у підготовці новобранців та до посилення освіти для офіцерів і сержантів, враховуючи, що вони є кістяком армії.

«Людина повинна розуміти, що її навчили воювати, і бути готовою до цього. А командири повинні мати лідерські якості… і тоді люди не будуть самовільно тікати в такій кількості», – сказав він.

Україна стверджує, що Росія щомісяця втрачає близько 35 тисяч чоловіків, здебільшого через українські безпілотники. Цей потенціал необхідно посилити, щоб запобігти черговому нападу з боку Росії.

Минулого року Міністерство оборони України уклало контракти на 4,5 мільйона дронів FPV та витратило понад 110 мільярдів гривень на закупівлі, пов'язані з дронами. І це втричі більше, ніж роком раніше.

«У сфері безпілотників, радіоелектронної боротьби, боєприпасів та ударних систем виробництво вже вимірюється сотнями та тисячами одиниць. На цьому етапі ключовим завданням є стабільність від партії до партії та контроль якості, забезпечення безперебійної роботи виробничих ліній або погіршення продуктивності», – сказав Федірко.

Україна також розробляє власні ракети. У Politiko вказали, що якщо Київ матиме їх достатньо, то може загрожувати руйнівними ударами російським нафтопереробним заводам, інфраструктурі та військовим цілям у разі нової атаки Москви.

Попередні обіцянки української оборонної компанії Fire Point — виробляти близько 200 ракет Flamingo FP-5 на місяць не виправдалися, хоча деякі з них вже використовували для ураження російських цілей.

Але Україна має інші крилаті ракети та далекобійні безпілотники, які можуть вражати цілі глибоко всередині РФ. Вона також разом з Великою Британією працює над тактичною балістичною ракетою з дальністю польоту 500 км, що несе 200-кілограмову боєголовку.

Все це вимагає потужної оборонної промисловості та здорових державних фінансів.

Минулого року українські оборонні підприємства мали потужності для виробництва обладнання на суму близько 35 мільярдів доларів. Однак, за словами Федірка, уряд Києва, який страждає від скрутного фінансування, зміг укласти контракти лише на суму близько 12 мільярдів доларів.

«До 60% потужностей залишається недовикористаним. Без довгострокових контрактів, передбачуваного фінансування, захищених виробничих майданчиків, автоматизації, де це можливо, та вітчизняної випробувальної бази серійне виробництво неможливо підтримувати», – додав Федірко.

Окрім оснащення власних Збройних сил, Україна сподівається експортувати зброю, що ускладнюється чинними правилами воєнного часу.

Нові ініціативи ЄС щодо витрат на оборону, такі як програма SAFE «Кредити на зброю» на суму 150 мільярдів євро, відкриті для української промисловості. Блок також планує надати Україні позику в розмірі 90 мільярдів євро, дві третини якої будуть спрямовані на оборону.

Юридично обов'язкові угоди про безпеку зі Сполученими Штатами та європейськими державами, а також потенційна присутність багатонаціональних сил «Коаліції охочих» є важливими питаннями в поточних мирних переговорах.

«Однак їх значною мірою розглядають як доповнення до власної армії України, а не як її заміну», – сказала Гетьманчук.

Для президента України Володимира Зеленського це означає нарощування власного оборонного потенціалу країни для стримування РФ.

«З таким сусідом українці повинні бути такими ж ефективними господарями оборони своєї держави, щоб Україна завжди була незалежною та вільною від Росії», – каже Гетьманчук.

Нагадаємо, в одному з варіантів «мирного плану» президента Дональда Трампа США пропонували Україні аналог 5-ї статті НАТО, але з можливістю нічого не робити. Як пояснила редакторка відділу зовнішньої політики ZN.UA Тетяна Силіна , американці визначили три критерії, яким повинен відповідати потенційний новий напад РФ, аби союзники вжили заходів: він має бути значним, умисним і тривалим (чи існують вони зараз — невідомо). Детальніше про це читайте у статті « Новий «мирний план Трампа»: до чого примушують Україну. Аналіз чотирьох документів ».

Війна