Фінляндія закликає США не називати гарантії безпеки для України “подібними до статті 5” НАТО: чому — Politico

05 лютого 2026 р. 08:00

05 лютого 2026 р. 08:00

Фінляндія закликала американських чиновників не описувати майбутні гарантії безпеки для післявоєнної України як “ подібні до статті 5 ” НАТО, натякаючи, що це може підірвати положення про взаємну оборону, яке лежить в основі Альянсу, згідно з телеграмою Державного департаменту США, з якою ознайомилося Politico .

Телеграма від 20 січня натякає на занепокоєння в деяких колах щодо термінології, яка використовується під час мирних переговорів між Києвом і Москвою. Вона показує, наскільки чутливими можуть бути деякі фрази у сфері національної безпеки, навіть коли чиновники просто намагаються запропонувати аналогію для різних аудиторій.

Згідно з телеграмою, надісланою з посольства США в Гельсінкі до Вашингтона, міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен обговорила це питання 19 січня з законодавцями Палати представників США республіканцем Джеком Бергманом та конгресвумен від Демократичної партії Сарою Елфрет, які є членами комітету з питань збройних сил.

Валтонен підкреслила позицію Фінляндії стосовно того, що Росія є “довгостроковою стратегічною загрозою”, і застерегла від “слабкої” мирної угоди для України, яка б перешкоджала здатності країни захищатися від майбутньої російської агресії, йдеться в телеграмі.

Водночас міністерка застерегла від опису гарантій безпеки “на кшталт статті 5” для України після війни. Вона попередила, що це може призвести до змішування гарантій статті 5 статуту НАТО з будь-якими двосторонніми обіцянками, наданими Україні. У телеграмі також цитуються слова Валтонен про те, що між НАТО і майбутніми гарантіями безпеки для України має бути “бар'єр”. Міністр оборони Фінляндії висловив подібні думки на пізнішій зустрічі, згідно з телеграмою.

Стаття 5 є критично важливою клаузулою в Північноатлантичному договорі, яка означає, що збройний напад на одну з 32 країн НАТО буде розглядатися як напад на всі країни-члени. Альянс застосував цю статтю лише один раз: після того, як ісламістські терористи здійснили атаки на території США 11 вересня 2001 року.

Зміст документів дає уявлення про занепокоєння інших чиновників Фінляндії, які заявили, що, хоча вони й бажають допомогти Україні захистити себе, концепція гарантій безпеки є серйознішим питанням, з яким вони поки що не готові погодитися.

Фінський чиновник заявив, що офіс Валтонен не коментуватиме конфіденційні обговорення, хоча й підкреслив давню мету Гельсінкі щодо прийняття України до НАТО.

“Мета Фінляндії полягає в тому, щоб забезпечити Україні найміцніші можливі механізми безпеки й гарантії на підтримку сталого та тривалого миру”, — заявив він на умовах анонімності.

Колишні чиновники НАТО й аналітики кажуть, що телеграма відображає зростання стурбованості у різних столицях стосовно того, як взаємодія з післявоєнною Україною може вплинути на окремі країни в довгостроковій перспективі.

“Однією з потенційних проблем є те, що використання терміна “стаття 5” в інших контекстах передбачає участь НАТО, яка насправді не є частиною жодної з цих запропонованих домовленостей. Фінляндія та багато інших членів НАТО хочуть переконатися, що всі розуміють, що стаття 5 є унікальною для НАТО”, — каже колишній чиновник НАТО Едвард Вронг.

Державний департамент США відмовився від коментарів.

Конгресвумен Елфрет, одна з американських законодавців, з якими зустрілася Валтонен, не коментувала безпосередньо зустріч із міністром закордонних справ Фінляндії, але зазначила: “З наших численних зустрічей мені стало ясно, що наші союзники по НАТО, як нові, так і старі, віддані досягненню спільних цілей захисту наших партнерів від російського та іншого ворожих впливів”.

Бергман відмовився від коментарів.

Використання статті 5 як паралелі має як переваги, так і недоліки, особливо з огляду на різноманітність поглядів щодо можливості вступу України в НАТО, зазначають колишні чиновники й аналітики. Ситуація ускладнюється ймовірністю того, що окремі країни або окремі групи країн, але не безпосередньо Альянс, надаватимуть Україні безпекову допомогу в найближчому майбутньому.

Однією з проблем є те, що, посилаючись на статтю 5, навіть з додаванням слова “подібно”, національні лідери можуть надати політичну зброю опозиційним групам, вважає науковець з Університету Меріленда Джош Шифрінсон, який виступає за більш стриману зовнішню політику.

Також існує ймовірність, що формулювання зобов'язань щодо безпеки для України як “подібних до статті 5” може спонукати Росію перевірити, що це насправді означає.

Якщо РФ здійснить збройний напад, а країни, що підтримують Україну, не зможуть відповісти, це ризикує викликати сумніви щодо сили статті 5 НАТО, вважає колишня співробітниця Міністерства оборони США за адміністрації Джо Байдена Рейчел Еллехуус.

Крім того, інші країни НАТО, особливо європейські, добре знають про негативне ставлення президента США Дональда Трампа до Альянсу. Вони реагують на його вимоги збільшити видатки на оборону і взяли на себе левову частку допомоги Україні. З огляду на економічну невизначеність у найближчі роки, те, наскільки вони зможуть підтримати Україну,  залишається питанням.

“Я припускаю, що фіни не хочуть давати надто багато обіцянок і не виконувати їх”, — зазначає Еллехуус.

Представники НАТО відмовилися від коментарів.

Фінляндія є одним із нових членів НАТО, приєднавшись до Альянсу після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.

У телеграмі Валтонен виступає жорстко щодо Росії, з якою Фінляндія має спільний кордон.

“Ми не повинні бути наївними, думаючи, що вони зміняться, особливо якщо санкції будуть [скасовані], і Росія отримає політичну й економічну силу”, — цитує телеграма слова міністерки.

Хоча між США, Україною та Росією тривають переговори в різних форматах, російський диктатор Владімір Путін не взяв на себе зобов'язання щодо припинення вогню і висунув вимоги, які багато українців вважають неприйнятними для мирної угоди.

Раніше повідомлялося, що в одному з варіантів "мирного плану" Трампа США пропонували Україні аналог 5-ї статті НАТО, але з можливістю нічого не робити. Як пояснила редакторка відділу зовнішньої політики ZN.UA Тетяна Силіна , американці визначили три критерії, яким повинен відповідати потенційний новий напад РФ, аби союзники вжили заходів: він має бути значним, умисним і тривалим (чи існують вони зараз — невідомо) . Детальніше про це — у статті "Новий «мирний план Трампа»: до чого примушують Україну. Аналіз чотирьох документів" .

Війна