Відключення Starlink для росіян: що зміниться на фронті?

08 лютого 2026 р. 08:42

08 лютого 2026 р. 08:42

Паніку, що панує в російських мілітарних чатах вже майже тиждень після відключення системи супутникового зв’язку Starlink , складно передати словами. Здавалося, використання ЗС РФ американського Starlink від самого початку було хитким та недалекоглядним рішенням, адже ця технологія супутникового зв’язку належить країні НАТО. Однак згадаймо контекст: Ілон Маск, який хвалить Путіна та заявляє про потребу передачі Криму Росії для уникнення ядерної війни, постійна критика України, яка особливо загострилася влітку-восени 2024 року. Чи мали росіяни підстави вважати Маска «своїм слоном»? Однозначно мали.

Однак питання здорового глузду та особистих зв’язків, на щастя, перемогло. Варто констатувати, що вимкнення Starlink для росіян стало реальним саме завдяки міцним особистим контактам Михайла Федорова зі SpaceX та налаштуванню багаторівневої взаємодії з американською стороною.

Разом з тим варто розуміти, що використання ворогом американської системи зв’язку вже кілька років лишалося в тіні та не отримувало належної уваги. Хоча б для того, щоб бути обмеженим або заблокованим з боку України та партнерів. Тому ворог і почував себе цілком спокійно, плануючи та реалізовуючи цілі бойові операції, керування якими здійснювалося за допомогою Starlink.

При цьому акценту на використанні такого зв’язку росіяни намагались не робити. Очевидно, керуючись нехитрою тактикою «тихіше їдеш — далі будеш». Якщо в мережі й з’являлися фото російських терміналів Starlink, то лише фрагментарно та в профільних пабліках. Про це рідко писали відкрито. Варто зауважити, що й з боку України була відсутня інформаційна кампанія задля висвітлення цієї проблеми та зрушення її з мертвої точки.

Втім це значною мірою змінилося після розробки російського дрона БМ-35 — фронт-страйк БПЛА з терміналом Starlink, який по факту копіював український FP-2 за концептом та задумкою. Одразу після розробки ворог почав значно масштабувати виробництво та застосовувати цей БПЛА в атаках на українські аеродроми, системи ППО, радари та іншу техніку. І, звісно ж, одразу висвітлювати свої успіхи.

Подекуди відео ударів з’являлися за лічені години після здійснення атаки, а успіхи роздувалися до неймовірних масштабів, хоча кадри далеко не завжди підтверджували успіх: частими були промахи або влучання в захисні споруди.

Контраргумент звучить наступним чином: Україна мала можливість одразу вилучити та вивчити уламки БПЛА, дослідивши наявність там терміналу Starlink, то до чого ж тут публікація російських відео? Однак питання риторичне: чи була б реакція такою швидкою, якби не розголос з боку громадського суспільства, волонтерів та профільних військових?

Можемо констатувати, що блокування Starlink з боку SpaceX могло б статися значно пізніше, якби не всебічне хизування росіян своїми «досягненнями» та результат, який з цієї причини став реальним.

Намагаючись осягнути масштаб використання росіянами Starlink, констатуємо, що інтеграція його в дрони — це лише верхівка величезного айсберга. За словами опитаних ZN.UA джерел у Генеральному штабі ЗСУ, до 80% всього зв’язку тактичного рівня ворог покладав саме на Starlink.

Цим можна й пояснити значне сповільнення наступальних дій росіян на Куп’янському, Костянтинівському та частково Лиманському напрямках. Про це оглядача ZN.UA поінформували командири підрозділів, що перебувають на вказаних ділянках фронту.

«Ми бачимо, що росіяни істотно втратили можливості наступати прямо зараз. І нам потрібно було б використати це, а не просто спостерігати. В них повний обвал зв’язку, ми маємо перехоплення, які показують, що вони дійсно паралізовані. Це вікно можливостей для наших сил, ми маємо це використати», — каже Крейг, командир роти однієї з бригад, що перебуває зараз на Куп’янському напрямку.

Втім далеко не всі оцінки з боку військових є такими ж оптимістичними щодо «вікна можливостей» для українських наступальних дій. Інші опитані ZN.UA джерела в бойових бригадах та Генеральному штабі ЗСУ мають стриманий оптимізм, який чергується з песимізмом щодо адаптації ворога до відсутності Starlink.

«Сучасний підхід російської сторони до ведення бойових дій тримається на зв’язку як на нервовій системі. Starlink використовують для ведення розвідки з БПЛА, ударів дронів-камікадзе, коригування артилерії, тактичних чатів командирів і координації штурмових груп. Це не про комфорт, а про спосіб об’єднання розрізнених елементів в єдину дієву систему. Його зникнення означає не локальні перебої, а параліч горизонтальних зв’язків», — розповів ZN.UA командир одного з підрозділів Штурмових військ у званні майора. Він додає, що першими наслідки відключення Starlink відчують безпілотні підрозділи ворога. Без стабільного супутникового каналу різко впаде можливість передавати відео в реальному часі, зростуть затримки, зламається система безперервного спостереження. «Артилерія також втратить темп. Цикл «виявлення—рішення—постріл», знову стане повільним і рваним. Зменшиться кількість точних ударів, зросте стрільба по площах, збільшиться витрата боєприпасів при меншому результаті», — каже майор.

Чому ж Starlink став настільки критичним для росіян на тактичному рівні та як вони могли допустити це? З таким питанням ми звернулися до представника Генерального штабу ЗСУ, який є спеціалістом у сфері зв’язку та управління військами. І отримали відповідь: окупанти просто не мають альтернативи. Адже всі російські аналоги супутникового зв’язку з достатньою пропускною здатністю для передачі відео існують лише на папері.

«Уявімо, що вони координують роботу штурмової групи в 3–5 чоловік по радіостанції. При цьому бачать онлайн своє просування і можуть казати: праворуч, ліворуч, описувати об’єкти, давати цілевказання, підтримати штурмову групу засобами ФПВ, спрямовувати артилерію. Саме це давав Starlink. Якщо це все забрати, то вони будуть повернуті в режим лише словесного координування. Адже пілот (оператор) буде словами казати що робити, а всім доведеться візуалізувати картинку в голові.

Найважливіше, що треба розуміти, — це все відео їм давав саме Starlink, адже російські штатні системи мають пропускну здатність 10 кбіт/с, тобто передають лише голос та текст, але ніяк не відео», — каже він.

Спеціаліст додає, що Starlink вирішував одразу кілька надважливих задач для ворога:

• поєднання всіх систем в єдину мережу;
• підтримував стабільний IP‑зв’язок;
• надавав достатню пропускну здатність для відео;
• забезпечував низьку затримку;
• дозволяв швидке розгортання в полі;
• робив можливим онлайн-управління штурмовими діями в поєднанні з БПЛА (розвідка та ураження), артилерією, введенням резервів, логістикою.

На питання про перспективи для Сил оборони України військові висловлюються по-різному, але більшостю обережно. Попри заклики штурмувати, йти вперед та відновлювати контроль над втраченими землями, які останніми днями лунають з соціальних мереж, лише один з опитаних ZN.UA командирів підтримує таку ідею. При цьому інші джерела вказують на потенційних успіх СОУ в інших аспектах.

На їхню думку, суттєвих спроможностей та накопичених сил для проведення навіть тактичних наступальних дій Україна зараз не має. Хоча би тому, що для формування наступального кулака потрібна кратна перевага в техніці та особовому складі на конкретній ділянці фронту, що зараз реалізувати практично неможливо, а в такий короткий термін — зовсім нереально. Тому насамперед варто концентруватися на втіленні довготривалих перспектив.

«Для Сил оборони України це створює довготривале вікно можливостей. Обвал Starlink у противника означає асиметрію: краще застосування процесу ISTAR ( система розвідки, спостереження, цілевказання та рекогносцировки, яка забезпечує збір, аналіз і швидку передачу даних у реальному часі для ухвалення рішень . — В.К. ), швидший kill chain ( ланцюг ураження цілі від виявлення до безпосереднього знищення . — В.К. ), ефективнішу інтеграцію дронів і вогню. Але ця перевага не працює автоматично. Вона потребує активних дій, тиску і використання моменту, а не очікування, що противник сам посиплеться», — каже командир штурмового підрозділу ШВ ЗСУ.

В той же час представник Генерального штабу ЗСУ вважає, що насамперед отриману перевагу потрібно використати для укріплення лінії фронту, добудови необхідних фортифікацій та чіткої організації оборони на напрямках найімовірнішого прориву ворога.

Як же ворог зможе пристосуватися до цього виклику та організовувати зв’язок надалі? На думку опитаних ZN.UA спеціалістів, ймовірних шляхів тут лише кілька: нарощування та активне використання LTE мережі, що доволі складно реалізувати в умовах гнучкої лінії фронту, або ж форсований розвиток власних супутникових мереж, про які вже згадувалося вище.

Варто бути переконаним оптимістом, щоб вірити, що ворогу не вдасться закрити цю прогалину в довгостроковій перспективі. Але ключовим питанням є те, які сили й ресурси Росії доведеться вкласти в систему, що раніше існувала за замовчуванням завдяки Starlink?

Втім є ще кілька запитань, значно більш неприємних для нас. Перше звучить дуже просто: а чи варто було оголошувати на широкий загал про досягнення угоди зі SpaceX, даючи росіянам фору та час для підготовки до можливого відключення? Чи достатньо часу при цьому було надано українським користувачам терміналів Starlink, які мусили похапцем реєструватись в системі та очікувати потрапляння в «білий список», не маючи зв’язку під час бойової роботи «на нулі»?

І насамкінець — наймасштабніше: чи готова Україна до сценарію, за якого в черговому витку американських внутрішньополітичних ігор Ілон Маск та SpaceX розвернуть свою прихильність до України на 180 градусів, як це вже мало місце раніше?

Війна