Від теплотрас до неба: історія командира установки Cheetah

17 лютого 2026 р. 12:51

17 лютого 2026 р. 12:51


Денису — 26. До повномасштабної війни він працював у сфері теплоопалення на об’єктах критичної інфраструктури. Сьогодні — захищає ці об’єкти.

Історію бійця оприлюднили на сторінці Зенітної ракетної Львівської бригади імені Івана Виговського повітряного командування «Захід» Повітряних Сил Збройних Сил України.

Денис — заступник командира батареї з озброєння. У його зоні відповідальності — боєздатність одразу кількох зенітних самохідних установок Gepard і Cheetah. Саме він відповідає за технічний стан машин, які щоночі виходять на бойове чергування.

Крім цього, Денис командує одним з екіпажів Cheetah. Його команда щойно пройшла злагодження, але вже добре підготовлена й готова до бойової роботи.

Військові Сил оборони серед засніженого поля на зенітній установці Cheetah

Командир Cheetah, переконаний Денис, не просто керівник. Він має знати машину і бути здатним у будь-який момент замінити навідника, оператора чи механіка.

«Я не можу сказати: іди роби, якщо сам не знаю, як це робити», — пояснює він.

У бою все змінюється миттєво: ціль може зникнути, захоплення — зірватися, з’являється інша загроза з протилежного боку. Тоді командир бере керування на себе, а екіпаж працює без зайвих слів — як єдиний механізм.

Один з екіпажів, за технічний стан якого відповідав Денис, за одну ніч знищив кілька ворожих дронів.

«Ту техніку теж я ремонтував», — каже він спокійно.

Іноді на ремонт ідуть дві доби, а причина може виявитися дрібною — обірваний дріт. Та знайти його серед кілометрів проводки — окремий виклик, каже офіцер.

Військовий ЗСУ стоїть перед зенітною установкою.

Протиповітряний бій не має фіксованої тривалості: він може тривати хвилини або всю ніч. Особливо складно під час масованих атак «шахедів», коли доводиться миттєво визначати пріоритети цілей.

Cheetah здатна працювати навіть у тумані — два радари дозволяють супроводжувати цілі за складних погодних умов.

Денис добре знає: якщо машина не відремонтована — вона не виїде на бойове чергування і не зіб’є ціль.

«Коли екіпаж повертається після ночі роботи, а установка відпрацювала без збоїв — це відчуття малої перемоги. Машина спрацювала. Хлопці — неймовірні», — каже він.

Найважче, зізнається Денис — очікування. Коли ж починається бій, усе працює автоматично. І тоді стає зрозуміло: і машина, і екіпаж, і командир — на своєму місці, бо єдина мета — перемогти в протиповітряному бою.

Як повідомляла АрміяInform, командир ЗРК IRIS-T розповів про бойову роботу підрозділу.

Від теплотрас до неба: історія командира установки Cheetah

Джерело: armyinform.com.ua

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua