В ОБСЄ оприлюднили факти переслідування журналістів та цивільних на окупованих територіях

21 лютого 2026 р. 20:32

21 лютого 2026 р. 20:32

Постійна парламентська група підтримки України під час зимової сесії асамблеї ОБСЄ на окремому засіданні оприлюднила факти про затримання журналіств та блогерів російськими окупантами та незаконні судові процеси над ними. Про це 21 січня повідомляє правозахисна організація " Медійна ініціатива за права людини" (МІПЛ).

«Факти говорять самі за себе: 895 атак на медіа та журналістів від початку повномасштабного вторгнення, 125 медійників загинули, серед них 15 журналістів під час виконання професійних обов’язків, 14 стали цивільними жертвами обстрілів або катувань, 96 загинули, захищаючи Україну у складі Сил оборони. Серед них й іноземні журналісти, зокрема французький фотожурналіст Антоні Лаллікан. Він загинув у жовтні 2025 року внаслідок удару російського дрона», — сказала депутатка Євгенія Кравчук, коментуючи засідання. Вона очолює парламентську тимчасову слідчу комісію з питань розслідування злочинів Росії проти журналістів.

Йшлося про те, що заяви, звіти, резолюції важливі, але без практичних наслідків вони не зупиняють агресора.

Дискусія була важливою ще й для переосмислення ролі міжнародних механізмів. Адже навіть на майже п’ятий рік повномасштабної війни багато структур, зокрема в системі ОБСЄ, продовжують переважно лише документувати злочини. Показовим є і те, що сьогодні троє офіційних співробітників ОБСЄ залишаються в російському полоні.

Про співробітників ОБСЄ згадала голова МІПЛ Тетяна Катриченко: «Нині Росія утримує щонайменше 30 медійників і понад 2 300 цивільних (верифікованих), серед них — міські голови, працівники Запорізької АЕС та представники Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ Вадим Голда, Максим Петров та Дмитром Шабанов».

Практика затримань за поширення суспільно важливої інформації про життя в окупації почалася не у 2022 році, а у 2014-му. Тоді Росія окупувала частини Донецької та Луганської областей і Крим і одразу створила там атмосферу страху та інформаційної ізоляції.

Серед прикладів — випадки затримання лікаря із Донецька Юрія Шаповалова та місцевої жительки Марини Юрчак. Їх викрали та звинуватили у «шпигунстві» через дописи уТвіттері де вони писали про життя в окупації. Вже після початку повномасштабного вторгнення у 2023 році у Мелітополі затримали адміністраторів проукраїнських Телеграм-каналів, зокрема 18-річну Яну Суворову. Восени 2025-го російський суд у Ростові-на-Дону засудив її до 14 років ув’язнення за звинуваченням у «тероризмі».

Засідання відбулося за ініціативи українських народних депутатів та за участі представника Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петра Яценка, звільненого з російського полону журналіста УНІАН Дмитра Хилюка та президентки Парламентської асамблеї Ради Європи та депутатки парламенту Австрії Петри Баєр.

Нагадаємо, раніше ОБСЄ оприлюднила звіт, у якому задокументовано систематичні випадки катувань та жорстокого поводження з українськими військовополоненими з боку Росії. У документі йдеться про побиття, застосування електрошокерів, сексуальне насильство, імітацію страт, примусове виснаження та психологічний тиск.

ОБСЄ наголошує, що ці злочини не є поодинокими інцидентами, а системною практикою, яку толерує російська влада. Зокрема, у колонії в Оленівці полонених утримували в антисанітарних умовах, позбавляли їжі та медичної допомоги, катували та били до смерті.

За даними місії, 89% звільнених з полону українців повідомили про жорстоке поводження. Ці свідчення підтверджуються експертизами, перехопленнями та відеоматеріалами.

Війна