Памʼяті журналістки Укрінформу Тетяни Кулик

26 лютого 2026 р. 09:17

26 лютого 2026 р. 09:17

Минув рік від тієї ночі, коли російський дрон влучив у будинок під Києвом і забрав життя журналістки Тетяни Кулик та її чоловіка, відомого хірурга-онколога Павла Іванчова. Близькі, друзі та колеги ще довго не могли повірити в трагедію – чекали дзвінка, спростування, що це помилка. Але, на жаль... Так, голос Тетяни лишився у спогадах – теплий, жартівливий, живий.

Журналістка Укрінформу Діана згадує телефонний дзвінок Тетяні напередодні трагедії:

«Тоді ввечері Тетяна зателефонувала мені по роботі, ми перекинулися кількома жартами. Завжди з гумором – це було в її стилі. Серед іншого ми говорили про те, як відсвяткуємо наші дні народження в редакції. Вони у нас були майже поруч у календарі.Тепер їй назавжди 42».

Тетяна народилася 14 червня 1982 року на Київщині. Ще з дитинства мріяла працювати на телебаченні. Закінчила Київський національний університет культури і мистецтв і навчалася в Українському інституті підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси – і відтоді не уявляла життя поза професією.

«Неймовірне щастя бути у професії, яка робить тебе ще щасливішою в цьому житті! Магія інформаційного простору завжди була частиною мене і мого життя», – писала вона у День працівників радіо, телебачення та звʼязку.

Професійний шлях почала літературною редакторкою. Перший прямий ефір стався випадково: довелося замінити ведучу та взяти інтерв’ю у міністра освіти. Саме тоді вона відчула, що телебачення – її простір.

Згодом Тетяна стала ведучою програми «Український клуб» на «Центральному каналі» (КДР ТРК). Пізніше була телеведучою Суспільного, створювала глибокі інтерв’ю в циклі «Завтра буде завтра». В одному з ефірів цієї програми вона бере велике інтерв’ю у свого майбутнього чоловіка, ученого і хірурга Павла Іванчова. Так їх звела доля і телебачення.

«Останніми гостями програми, яку вела Таня, були пілоти армійської авіації. Їхній гелікоптер було збито, вони дивом вижили, пройшли ворожий полон. Після запису Таня сказала: "Дивись, яка у них доля - одна на двох, я вірю в долю, може моя теж одна на двох?" Після її загибелі разом з чоловіком ці слова неначе дзвін час від часу у моїх спогадах...», – згадує журналістка Укрінформу Тетяна.

У 2024 році, вже працюючи в Укрінформі, вона створила й вела програму «Нація непереможних»: про видатних українців, які захищають країну на фронті та в тилу. Героями проєкту були музикант Олег Скрипка, режисер Олесь Санін, акторка Ірма Вітовська, чемпіонка світу з боксу Аліна Шатернікова, правозахисник Масі Найєм, а ще воїни, лікарі, пілоти, рятувальники, колишні полонені. У кожній розмові Тетяна вміла почути людину і дати їй прозвучати.

Саме ця віра і визначала її як журналістку та людину. Генеральний директор Укрінформу Сергій Череватий зазначає:

«Тетяна до останнього віддавала себе професії. Вірила, що Україна обовʼязково переможе, і на прикладі незламних героїв своєї програми доводила, що українці – найкращі».

Вона часто повторювала цитату британської журналістки Ребекки Вест: «Журналіст – це людина, яка має талант щодня заповнювати порожнечу». Тетяна була саме з таких: із внутрішньою потребою розуміти світ і розповідати про нього іншим.

Колеги згадують її як людину, яка щиро захоплювалася героями своїх інтерв’ю:

«Мені завжди імпонувало, як Таня повністю занурювалася в розмову. Після кожного запису вона виходила піднесеною, а коли ми питали, як усе минуло, одразу переповідала найцікавіші моменти. Якщо ж щось ішло не за планом, Таня з гумором знаходила вихід із будь-якої ситуації. Такі світлі люди не повинні йти від нас так рано», – ділиться журналістка Укрінформу Юлія.

Буквально за тиждень до трагедії Тетяна очолила головну редакцію «Мультимедіа» Укрінформу.

Тетяна Кулик була членкинею Національної спілки журналістів України. За даними НСЖУ , станом на лютий 2026 року в Україні за час повномасштабної війни, розпочатої РФ, загинули щонайменше 144 медійники. Тетяна була 98-ою медійницею у списку загиблих.

Тетяну та її чоловіка Павла проводжали в останню путь у Києві. Поховали подружжя на Байковому кладовищі. У Тетяни залишилася донька – 20-річна Ліза.

Вічна памʼять!

Фото: Ілля Русачков/ Укрінформ, Фейсбук-сторінка Тетяни Кулик

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform

Війна