Намагався вбити військового ножем: на Дніпропетровщині нападника засудили до 7 років реального ув’язнення

02 березня 2026 р. 14:12

02 березня 2026 р. 14:12

У Синельниковому Дніпропетровської області чоловік у стані алкогольного сп’яніння раптово вирішив убити ножем військовослужбовця мобілізаційної групи.

За незакінчений замах на умисне вбивство нападника засудили до 7 років позбавлення волі.

Про це стало відомо з вироку Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2026 року.

Напад на військовослужбовця групи оповіщення ТЦК та СП громадянин України вчинив 18 травня 2024 року неподалік будинку № 35 на вулиці Садовій у Синельниковому Дніпропетровської області.

Чоловік знаходився на задньому пасажирському сидінні автомобіля Renault Kangoo. Перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, він вирішив убити військовослужбовця мобілізаційної групи.

Засуджений дістав розкладний ніж і намагався вдарити військовослужбовця Збройних Сил України в шию, однак не зміг довести злочинний умисел до кінця — потерпілий і ще один військовослужбовець йому завадили.

Потерпілий, захищаючись, заблокував удар правою рукою, після чого інший військовослужбовець обома руками схопив руку обвинуваченого із затиснутим у ній ножем і відтягнув її від шиї.

За висновками експертів, потерпілий отримав поверхневі різані рани в ділянці внутрішнього кінця лівої ключиці та на внутрішній поверхні правої кисті. Під час боротьби зазнав порізів також той військовослужбовець, який відтягував руку з ножем.

Як встановив суд, під час інциденту виникла реальна загроза життю потерпілого, яку вдалося відвернути через опір і втручання інших осіб. Також легкі тілесні ушкодження та порізи отримав військовослужбовець, який рятував побратима.

Військовий, який зазнав нападу, згадував, що після вигуку: «Ніж!» побачив руку з лезом і відреагував, ухиляючись від удару. Також вигук зі словом «ніж» чув один зі свідків події.

Ці покази потерпілого, учасників та свідків інциденту підтверджуються та доповнюються медичними висновками про поранення потерпілого в шию та порізи іншого військовослужбовця.

Також на місці події вилучено ніж із металевим розкладним лезом довжиною 10,5 см, зафіксовано стан алкогольного сп’яніння нападника та різані пошкодження салону автомобіля, зокрема обшивки переднього сидіння автівки.

Додатково у справі згадано протоколи впізнання за фотознімками та слідчі експерименти з відеозаписом за участі потерпілого і двох свідків та окремо за участі підозрюваного і захисника.

Крім того, було проведено додаткові судово-медичні експертизи та судово-психіатричну експертизу.

Як можна бачити з докладного вироку, суд максимально ретельно вивчив матеріали справи, врахував усі встановлені факти та обставини. Це дозволило винести обвинуваченому справедливий вирок.

Натомість обвинувачений вини не визнав і наполягав, що умислу вбивати не мав. Він заявляв, що до нього підійшли двоє чоловіків у військовій формі, які не представилися і почали вимагати документи.

Далі вони буцімто били його та силоміць посадили до авто. Ніж, за його словами, немов би розкрився випадково, а поранення військовослужбовців так само випадково сталися під час спроб відібрати його речі.

Окремо суд врахував, що розслідування за заявою обвинуваченого про спричинення йому тілесних ушкоджень було закрито у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Як можна зрозуміти з тексту вироку, інцидент з нападом та замахом на вбивство військовослужбовця Збройних Сил України стався внаслідок ігнорування військовозобов’язаним громадянином України його громадянського обов’язку.

Вочевидь, засуджений не з’являвся до ТЦК та СП для постановки на облік та оформлення документів, не проходив військово-лікарську комісію, не мав бронювання чи відстрочки від служби.

Коли ж громадянина України зупинили військовослужбовці Збройних Сил України зі складу мобілізаційної групи ТЦК та СП, він спробував здійснити на них напад з використанням ножа.

Ймовірно, таким чином засуджений намагався уникнути виконання свого громадянського обов’язку, зафіксованого Статтею 65 Конституції України:

«Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону».

Ба навіть більше — він навіть здійснив замах на умисне вбивство військовослужбовця Збройних Сил України, який наразі проходить службу в ТЦК та СП.

Громадянина України не зупинив той факт, що намагаючись убити військового ЗСУ він прямо сприяє окупаційній армії російської федерації, буквально виконуючи замість російських загарбників їхнє завдання.

Вочевидь, засуджений нападник проігнорував також той факт, що переважна більшість військових, які проходять службу в ТЦК та СП, брали безпосередню участь у бойових діях, зазнали поранень і контузій.

Однак навіть втративши здоров’я на передовій, вони продовжили служити, виконуючи завдання там, де можуть це робити. Адже військові на службі в ТЦК та СП — це насамперед військовослужбовці Збройних Сил України, як давали присягу українському народові.

Суд призначив громадянину України 7 років позбавлення волі, визначивши рахувати строк відбуття покарання з моменту фактичного затримання. Попереднє ув’язнення впродовж двох місяців зарахували з розрахунку «день за день».

Арешт майна засудженого скасували, ніж постановили знищити, а решту вилучених речей повернули засудженому.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Він набере законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

Раніше АрміяInform повідомляла , що українські суди почали виносити вироки нападникам на військовослужбовців ЗСУ з ТЦК та СП, паліям військових автомобілів, адміністраторам телеграм-каналів, які вели пропаганду проти ТЦК, і тим, хто наївно зливав у ТГ-канали місця перебування військових ТЦК.

Зокрема, у Жмеринці суд визнав винним пенсіонера, який допоміг сину втекти від військово-лікарської комісії.

Війна