У Генштабі розповіли подробиці зірваного мелітопольського контрнаступу: що пішло не так

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

У Генштабі розповіли подробиці зірваного мелітопольського контрнаступу: що пішло не так

10 березня 2026 р. 13:56

10 березня 2026 р. 13:56

Начальник Головного оперативного управління Генштабу генерал-майор Олександр Комаренко розповів, що у 2022-му планувався контрнаступ на мелітопольському напрямку , який перенесли через початок боїв за Херсон. Під час інтерв'ю "РБК Україна" він уточнив, що операція СОУ була реалізована згодом, але бажаних успіхів це не принесла.

Задум полягав в тому, що паралельно з мелітопольським відрізком "Хортиця" та інші підрозділи повинні були активувати також бахмутський . Планувалося, що це введе росіян в оману щодо напрямку головного удару, скує сили ворога та не дасть перегрупуватися. Бійці "Хортиці" повинні були максимально довго стримувати росіян у Бахмуті, а потім розпочати наступальні дії південніше міста.

Тим часом для наступу на півдні підготували 10 бригад ЗСУ та три бригади НГУ, які мали працювати на мелітопольському напрямку, а також додаткові п'ять бригад сконцентрували в районі Великої Новосілки, де наступали війська під керівництвом генерала Юрія Содоля. Ще одна бригада там була у резерві.

"Логіка тоді була така. Спочатку діяли ми («Хортиця» — ред.). І нам, відповідно, додатково виділялися боєприпаси, щоб показати противнику, що ми до чогось готуємося, а також щоб наростили вогневий вплив, — пояснює Комаренко. — Далі ми переходили до наступальних дій південніше Бахмута. Потім вступав Содоль. І вже тільки потім починались дії на основному напрямку – на Токмак-Мелітополь ".

Коли "Хортиці" в умовах дозованого використання снарядів почали надходити додаткові боєприпаси для нарощення вогневого впливу на росіян, потрібно було переконати командирів, аби справді використати ці запаси, мовляв, "завтра ще буде, і не менше". Для операції на півдні запасів було підготовлено багато, а "Хортиця", у порівнянні з силами, які були залучені на основному напрямку, отримала лише декілька відсотків.

Втім, операція на мелітопольському напрямку тривала значно довше, ніж планувалася, що призвело до вичерпання підготованих ресурсів. Тоді боєприпаси та інші засоби першочергово стали надходити на основний напрямок удару.

"Це ж зрозуміло, що того, що планувалося на місяць бойових дій, не вистачить на пів року? — коментує Комаренко. — Просто не всі операції йдуть за планом і не завжди є успіх. Тут вибрали такий напрямок, де не досягли успіху ".

Нагадаємо, у лютому партизани АТЕШ розповіли, що Росія не почала будувати нову військову базу в селі Мирне Мелітопольського району. Там окупанти хочуть навчати операторів дронів.