вологість:
тиск:
вітер:
Пам'яті головного сержанта, Героя України Миколи Янишина (позивний «Яник»)
15 березня 2026 р. 09:28
15 березня 2026 р. 09:28
Микола народився 15 березня 1986 року у невеликому містечку Гнівань на Вінниччині. Його дитинство минало серед тихих вулиць, полів і лісів, які згодом стали для нього місцями сили й спокою. Навчався у Шендерівській загальноосвітній школі, де був звичайним хлопцем із простими радощами: футбол з друзями після уроків, риболовля на місцевих водоймах і довгі прогулянки лісом у пошуках грибів. Ці заняття він любив усе життя, бо вони нагадували йому про дім, про спокій і прості речі, які роблять людину щасливою.
Після школи Микола обрав робітничу професію. Навчався у Гніванському ПТУ №12, а згодом - в Іллінецькому фаховому коледжі Вінницького аграрного університету. Як і більшість юнаків його віку, пройшов строкову службу у Збройних силах України. Повернувшись додому після демобілізації, Микола почав працювати муляром у будівельній бригаді ВАТ «Гніванський кар’єр».
Коли у 2014 році Росія розпочала війну проти України, Микола не залишився осторонь. У 2016 році він став до лав захисників і до 2019 року брав участь у бойових діях у зоні АТО/ООС. Це був час випробувань, коли кожен день вимагав сили духу, витримки та взаємної підтримки між побратимами. За цей період служби він отримав відзнаки «Учасник бойових дій» та «Учасник АТО», а також нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня.
Та навіть після завершення служби Микола не відчував, що його шлях у війську завершений. У 2021 році він знову підписав контракт із Збройними силами України. Восени того ж року його направили на Донеччину, в район Бахмута. Саме там він зустрів початок повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
На війні чоловік був командиром танка танкового батальйону 30-ї окремої механізованої бригади. Побратими згадують Миколу як надійного командира – людину, на яку можна було покластися у найважчі хвилини бою.
Для матері він завжди залишався сином, якого вона виховала добрим, чесним і сміливим. Після його загибелі вона написала слова, у яких переплелися біль і гордість: «Мій найбільший біль і водночас гордість за такого сина».
За свій подвиг Микола Янишин був удостоєний найвищої державної нагороди - звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка». Також його посмертно нагородили орденом Спілки офіцерів «Слава України».
Останній спочинок воїн знайшов у селі Шендерів на Вінниччині. На землі, де почалася його історія. У Миколи залишилися мама, сестра та брат. І пам’ять про нього – сильного, щирого, відданого Україні чоловіка, який обрав шлях захисника і пройшов його до кінця.
Вічна пам’ять Захисникові!
Христина Микитин
Фото: Платформа пам’яті "Меморіал", Суспільне Вінниця
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Джерело: ukrinform.ua (Війна)
Новини рубріки
Більшість ракет, якими рф атакує Україну, мають іноземні компоненти — Президент
15 березня 2026 р. 11:36
Зеленський: Росія скорочує виробництво ракет і нарощує кількість дронів
15 березня 2026 р. 11:23
Росіяни за тиждень запустили по Україні 1770 дронів, понад 1530 КАБів та 86 ракет - Зеленський
15 березня 2026 р. 11:23