«Звільнення часу для інших завдань»: фундатори цифрових змін у ЗСУ розповіли про цифровізацію, Армія+ та Big data

19 березня 2026 р. 15:23

19 березня 2026 р. 15:23

Цифровізація ЗСУ — надважливий процесс, покликаний зменшити навантаження на військових, зробити сервіси доступнішими та виконати низку супутніх завдань.

Про це в ефірі Армія FM розповіли лейтенант Ігор Хмилевський, один з розробників цифрової екосистеми небойових програм ЗСУ, та Владислав Чернецький — молодший сержант, військовослужбовець Головного управління оборонних інновацій МОУ.

З чого все починалось

Ігор Хмилевський в цивільному житті був бізнесменом. Його військовий шлях розпочався в Києві. «Був на Троєщині, потім на бойових позиціях, вже ближче до Пущі-Водиці. Це все було в ТрО, у 112 бригаді», — розповідає він.

Потім Ігор потрапив до 47-го батальйону (майбутня 47 ОМБр).

Владислав Чернецький повернувся до України з-за кордону, прийнявши рішення долучитись до Сил оборони.

«Я це вирішив ще 23 лютого, коли був за кордоном. За рахунок часового поясу я знав про початок раніше, в якомусь сенсі. Повертався в Україну, мобілізувався як стрілець у 47 батальйон, нікого не знав. Це для мене був зовсім новий досвід», — згадує Владислав.

Чому цифровізація — важлива

На запитання, чим цифровізація важлива для Сил оборони, у спікерів є комплексна та розгорнута відповідь.

По-перше, вона зменшує залежність від ручного зведення даних, перекидання цих даних між рівнями. По-суті, вона зменшує цю дистанцію між рішеннями, автоматизує і оптимізує процеси.

«Тобто військовий отримує доступ до тих сервісів і послуг за два кліки», — звертають увагу спікери.

Окремо слід зазначити оптимізацію саме бюрократичних процессів. «Доступність, зручність, комфорт військовослужбовця. Звільнення рук і голів. Звільнення часу для іншої задачі», — наголошує Ігор Хмилевський.

Армія+: ціль та завдання

Як повідомляють гості єфіру, ідея була в тому, щоб зробити дві речі:

Окремо слід зазначити: як тестуються рішення та як збирається зворотний зв’язок.

Як працює система відгуків

«Від самого початку розробки ми вже комунікували з частинами, ми вже тестували на тестових даних програмне забезпечення», — згадують спікери.

На даний момент вже більше ніж 200 військових частин використовують програмне забезпечення «Імпульс»

«Це само по собі надає досить великий пласт додаткової інформації, покращень. Продуктова команда працює і обробляє всі ці запити і постійно рухається для покращення», — розповідає Владислав Чернецький.

«Пріоритет надається курсам, які зберігають життя воїна»

По-перше, розповідають спікери, є стратегічне, чітке бачення: «В першу чергу, пріоритет надається курсам, які зберігають життя військовослужбовця, дають необхідні знання, щоб зберегти своє життя» — акцентує Ігор Хмилевський.

Наприклад, перед впровадженням курсу про РЕБ розробники провели дослідження відкритих джерел. Зібрали те, про що говорять найчастіше.

Також було проведене опитування в ГО «Маґура».

«Там військових доволі багато, їх сотні. Всі в різних підрозділах служать, ми провели опитування з їхнього досвіду, з чим вони мали справу, що було найбільш проблемним. І, виходячи з цього, ми сформували певний перелік тем», — розповідає Ігор.

На даний момент розробники перебувають в діалозі з МОУ стосовно переліку тем. «Щоб усі затвердили, усі були на одній площині, всі розуміли, куди ми рухаємось», — кажуть спікери.

Що далі: Big data та штучний інтелект

З точки зору спікерів, критичне завдання на даний момент — збереження досвіду цієї війни.

«А збереження досвіду цієї війни — це про Big data. Cтворення форматів зберігання даних, необхідних для того, щоб використовувати їх для аналітики, створення нових рішеннь: не тільки цифрових, а будь-яких», — розповідають вони.

Все це буде базуватися на Big data: зборі, обробці, структуризації, підготовці до роботи зі штучним інтелектом.

«Тобто на цій задачі ми фокусуємося в цифровому напрямку. Навчальні курси — це більше як відеопродакшн все-таки. Але те, що ми бачимо для себе — це створення Big data, досвіду нашої війни», — звертають увагу спікери.

Війна