Методика Сталіна: рф готується до нової тактики на окупованих територіях України

20 березня 2026 р. 22:25

20 березня 2026 р. 22:25

За наявними даними, росія планує до 2045 переселити на окуповані українські землі понад 100 тисяч своїх громадян, пише " Телеграф ".

Дії владимира путіна багато в чому повторюють практики масових депортацій, що застосовувалися за часів Йосипа Сталіна.

Як повідомляють ЗМІ з посиланням на документи, підготовлені російськими державними структурами, йдеться про масштабну програму — десятки генеральних планів та стратегій розвитку. Згідно з цими матеріалами протягом найближчих двох десятиліть на захоплених територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей можуть оселитися близько 114 тисяч росіян.

В рамках цих ініціатив окупаційна влада має намір реалізувати великі інфраструктурні проекти. Зокрема, планується будівництво понад 13 мільйонів квадратних метрів житла, понад 140 дитячих садків, десятків шкіл та близько сотні медичних закладів. Також передбачено відновлення та прокладання тисяч кілометрів доріг, залізничних колій, будівництво станцій та розвиток аеродромів.

Окремий напрямок – розвиток так званого «туризму». За розрахунками, до середини 2040-х на ці території планується залучити мільйони відвідувачів. Серед ключових локацій називають Генічеськ, Приморське, Арабатську стрілку та узбережжя Запорізької області.

Подібна політика зміни демографічного складу вже застосовувалася у СРСР сталінський період. У 1940-х роках масові депортації торкнулися мільйонів людей і мали не лише каральний, а й стратегічний характер. Радянська влада переселяла цілі народи, звинувачуючи в нелояльності чи співпраці з ворогом, і навіть прагнучи змінити етнічний баланс у окремих регіонах.

Одним із найвідоміших прикладів стала депортація кримських татар у 1944 році. Їх насильно вивезли із Криму переважно до Узбекистану та інших районів Середньої Азії. Формальною підставою стали звинувачення у співпраці з нацистами, проте покарання застосували до всього народу без винятку.

У тому ж році було депортовано чеченців та інгушів, яких відправили до Казахстану та Киргизії. Операція під кодовою назвою «Чечевиця» проводилася під приводом боротьби з «бандитизмом» та нібито масовою зрадою, хоча історики розглядають її як репресивну акцію та інструмент посилення контролю над стратегічно важливим регіоном.

У 1943–1944 роках аналогічна доля спіткала карачаївців та балкарців, яких також насильно переселили до Середньої Азії, звинувативши у співпраці з німецькими військами.

Ще однією масштабною акцією стала депортація поволзьких німців у 1941 році після нападу нацистської Німеччини на СРСР. Їх переселили до Сибіру та Казахстану, побоюючись можливої ​​нелояльності через їхнє походження.

Крім того, радянська влада проводила масові виселення поляків, українців, литовців, латишів та естонців із територій Західної України, Білорусі та країн Балтії. Людей відправляли до віддалених регіонів СРСР як «неблагонадійних», особливо це стосувалося представників інтелігенції, військових та заможних селян.

Ці кампанії супроводжувалися важкими втратами: люди гинули через умови перевезення, голоду та хвороб. У багатьох випадках їм забороняли повертатися додому протягом десятиліть, а території, що звільнилися, заселялися іншими групами, що змінювало етнічну картину регіонів.

У липні 2025 року президент України Володимир Зеленський підписав закон, який визнає депортованими українців, котрих свого часу виселили з території Польщі. У документі такі дії кваліфікуються як незаконні та злочинні. Рішення про примусове переселення тоді приймали органи колишнього СРСР та Польської Народної Республіки.

Раніше також зазначалося, що територіальні поступки агресору в історії, зокрема у випадку Чехословаччини у першій половині ХХ століття, призводили до втрати державності.

Раніше ми писали, що Росія посилює тиск на важливе стратегічне місто.

"Знай" також передавав, що відома мольфарка назвала нову дату закінчення війни.

Крім того, експерт попередив, що літнього настання ворожих військ не уникнути.

Війна