Велика війна як точка трансформації: що змінилося в тиловому забезпеченні війська

07 квітня 2026 р. 16:35

07 квітня 2026 р. 16:35

Широкомасштабне вторгнення росії у 2022 році стало стрес-тестом для всієї системи забезпечення Збройних Сил України.

У перші місяці війни тил працював у режимі постійного реагування — без чіткої централізації, прозорих процедур і повного розуміння реальних потреб війська. Значну частину запитів тоді закривали волонтери та міжнародні партнери, тоді як державна система лише вибудовувала нову логіку роботи в умовах великої війни.

З часом модель тилового забезпечення зазнала глибокої трансформації. Ключовим етапом цих змін стало створення у 2023 році Державного оператора тилу — інституції, яка централізувала процеси тилових закупівель, запровадила ринкові механізми та взяла курс на цифровізацію і прозорість.

Як вдалося відновити керованість постачання, відкрити ринок для конкуренції, впровадити цифрові інструменти контролю та змінити саму філософію забезпечення війська — про це АрміяInform розповіли в Агенції оборонних закупівель «Державний оператор тилу».

— ⁠ ⁠Як трансформувалася модель тилового забезпечення у Збройних Силах України після початку широкомасштабного вторгнення у 2022 році?

— До створення Державного оператора тилу в грудні 2023 року не існувало окремої структури, яка б централізовано відповідала за тилове забезпечення. Ні громадськість, ні військові не мали чіткого розуміння, хто за що відповідає і до кого звертатися у разі проблем із забезпеченням.

Тому на запит громадськості та міжнародних партнерів було створено ДОТ як окрему інституцію, що була покликана реформувати тилове забезпечення. З того часу і до сьогодні тилові закупівлі для ЗСУ здійснюються з чітким фокусом на повне та своєчасне забезпечення потреб оборони на основі принципів неупередженості та нетолерування корупції.

Після початку повномасштабного вторгнення модель тилового забезпечення трансформувалася від фрагментованої та реактивної до системної, керованої через дані, конкуренцію та планування. На старті система була слабо керованою: часто не було чіткого розуміння, що саме замовляється і що фактично постачається, бракувало контролю за відповідністю поставок, а процеси залишали простір для зловживань і ускладнювали планування.

Ключові зміни:

• Відновлено керованість і безперервність постачання — зокрема через роботу з даними та щоденний контроль поставок.
• Відкрито ринок і переведено закупівлі в конкурентний формат (зокрема через Prozorro). Запроваджено регулярні ринкові консультації — як стандартну практику перед закупівлями для кращого розуміння ринку.
• Впроваджено завчасне планування потреб і контрактування, що дало прогнозованість як для держави, так і для постачальників.
• Харчування стало одним із прикладів того, як цифрові рішення масштабуються в умовах війни. Запровадження DOT-Chain та його модуля для управління забезпеченням харчування DOT-Chain Food дозволило скоротити цикл постачання харчування вчетверо та перейти на повністю цифровий документообіг. За програмою харчування система вже охоплює близько 70% документообігу в ланцюзі постачання-від заявок до приймання.
• Створено окремий напрям зворотного зв’язку від військових — через польові виїзди, регулярні опитування та QR-коди на сухпаях для швидкого фідбеку військових.
• Посилено конкуренцію та запроваджено комплаєнс-підходи. У 2025 році ДОТ пройшов міжнародну сертифікацію ISO 37001:2016 — стандарт системи управління протидією корупції. Аудит проводили канадські аудитори. Це перший такий кейс у сфері безпеки і оборони в Україні.

У результаті система перейшла до моделі, де постачання є прогнозованим, конкуренція — реальною, а процеси — керованими і орієнтованими на повне та своєчасне забезпечення військових.

— Які ключові проблеми логістики та постачання, характерні для початкового етапу війни, вдалося вирішити станом на сьогодні?

— До об’єднання агенцій ДОТ відповідав за нелетальне забезпечення — зокрема харчове, речове та пально-мастильні матеріали. Після суспільного резонансу навколо закупівель харчування, зокрема історії з «яйцями по 17 грн», та на запит громадськості й міжнародних партнерів цей напрям став одним із перших фокусів змін.

Далі розкажемо про приклади змін за окремими напрямами, які ілюструють трансформацію системи, але не вичерпують її повністю.

Харчове забезпечення:

Зміна логіки забезпечення

До створення ДОТ процес забезпечення мав такий вигляд: постачальник був закріплений за військовою частиною і мав забезпечувати її незалежно від того, де фактично перебувають підрозділи.

Наприклад, постачальник міг бути закріплений за штабом у Житомирській області, тоді як підрозділи цієї ж військової частини виконували завдання в Запорізькій, Донецькій чи Харківській областях. Відповідно, один постачальник мав забезпечувати всі ці точки.

Це створювало дві ключові проблеми: складну логістику і здорожчання. Постачальник закладав у вартість продуктів максимальні логістичні витрати — з урахуванням доставки до найвіддаленіших точок.

З 2024 року Державний оператор тилу змінив підхід до забезпечення: постачальник закріплюється за областю і забезпечує лише ті підрозділи, які фізично перебувають у цій області. Якщо підрозділ переміщується — він переходить на забезпечення до постачальника в новій області.

Це суттєво спростило логістику, дало можливість точніше планувати обсяги і поставки та позитивно вплинуло на кінцеву вартість продуктів.

Контроль і дані (цифровізація через DOT-Chain Food)

Раніше процес забезпечення фактично не був прозорим: не було повної інформації про те, що саме замовляється, у яких обсягах і що фактично доставляється. Міністерство оборони отримувало звітність постфактум — після відвантаження, що не дозволяло повноцінно контролювати процес.

З впровадженням DOT-Chain Food процес було переведено в цифрове середовище. Це не лише про електронний документообіг, а про управління даними в режимі реального часу: система дозволяє бачити, що саме замовляють і отримують військові, у яких обсягах і коли. Водночас це дозволило скоротити цикл забезпечення харчування у 4 рази.

За рахунок цього з’явився інструмент контролю постачальника: якщо замовлення виконується не повністю — наприклад, не довозиться асортимент або обсяги — це фіксується в системі, і Агенція має підстави застосовувати заходи впливу відповідно до умов договору.

Контроль якості

Раніше контроль якості був обмеженим і здебільшого здійснювався вже на рівні військових частин — фактично на етапі приймання продукції. Системної перевірки того, як саме ця продукція виробляється, не було, і держава не мала інструменту впливу на якість на етапі виробництва.

З 2024 року ДОТ впровадив аудит виробництв продуктів, які постачаються до Збройних Сил. Представники агенції виїжджають безпосередньо на виробничі потужності і перевіряють їх відповідність стандартам НАССР — тобто умови виробництва, зберігання та безпечності продукції.

У разі виявлення критичних невідповідностей продукція такого виробника не допускається до постачання до їх усунення. Отже, контроль якості зміщено з етапу «на вході у військову частину» на етап виробництва.

Речове забезпечення:

З появою Державного оператора тилу було вибудовано системну роботу з ринком і встановлено зрозумілі та однакові правила для всіх учасників. Перехід до електронних процедур через Prozorro забезпечив рівний доступ виробників до закупівель, що посилило конкуренцію.

Ключову роль відіграло завчасне планування: закупівлі почали оголошувати наприкінці року на наступний період. Це дає виробникам можливість заздалегідь розуміти обсяги і вимоги, планувати виробництво, закуповувати сировину і формувати потужності під контракт.

У результаті виробники почали заходити в систему більш системно, а не точково під окремі закупівлі. Як наслідок, частка закупівель у вітчизняного виробника в минулому році становила більше 90%.Товар іноземного виробництва закуповується виключно у випадках, якщо такий товар на території України не виробляється.

Водночас впроваджено інструменти зворотного зв’язку від військових — зокрема опитування та QR-коди на окремих позиціях забезпечення (як, наприклад, у «пакунку пораненого»), що дозволяє коригувати забезпечення відповідно до фактичних потреб.

Одночасно з розвитком ринку зросли і його спроможності — як у частині якості продукції, так і у виробничих потужностях. Це показує, що передбачувані й конкурентні закупівлі стимулюють розвиток вітчизняного виробника.

ПММ:

На старті роботи ДОТ система закупівель за цим напрямом була обмеженою як з точки зору відкритості, так і з точки зору ринку. Частина закупівель здійснювалася поза конкурентними процедурами, а окремі позиції або не вироблялися в Україні, або були доступні лише з виробництва на території країни-агресора.

У фокусі роботи було одночасно два завдання: відкрити закупівлі і розширити ринок. Через системну роботу з ринком і внутрішніми стейкхолдерами вдалося перейти до конкурентних процедур — у 2025 році за цим напрямом прямі контракти не укладалися.

Це означає, що закупівлі відбуваються на конкурентній основі, із рівним доступом для постачальників, що дозволяє формувати ринкову ціну і знижує ризики зловживань.

Водночас було пропрацьовано можливість допуску аналогів і запуску виробництва окремих позицій в Україні, зокрема оливи. Це дозволило зменшити залежність від обмеженого кола постачальників і сформувати більш стійку модель забезпечення.

— Як змінилася взаємодія між державними структурами, волонтерським рухом і приватним сектором у сфері забезпечення війська?

​​— На початку повномасштабного вторгнення система забезпечення була фрагментованою і не відповідала масштабу потреб — значну частину запитів закривали волонтери та міжнародна допомога.

Після створення ДОТ держава перейшла до централізованої моделі забезпечення.

Потреби формує Генеральний штаб, Міністерство оборони визначає пріоритети і політику, а Агенція забезпечує планування і контрактування. Ці процеси працюють як єдина узгоджена система.

Ключова зміна — перехід до управління забезпеченням через дані, конкуренцію і цифрові інструменти. Зокрема, запуск DOT-Chain дозволив перевести процеси замовлення, обліку і постачання у цифрове середовище, забезпечити контроль у режимі реального часу та скоротити цикл постачання.

Взаємодія з приватним сектором стала системною: відкрито ринок, запроваджено конкурентні процедури, ринкові консультації та завчасне планування закупівель і контрактування. Це дало бізнесу прогнозованість і можливість масштабувати виробництво, а державі — забезпечити стабільність постачання.

Щодо волонтерського руху — це інший трек. Агенція не взаємодіє з ним на рівні процесів, оскільки виконує функцію централізованих державних закупівель. Волонтери залишаються важливими, але їхня роль — про покриття більш точкових потреб.

Базове забезпечення війська здійснюється державою централізовано.

У 2025 році обсяг закупівель Агенції перевищив 530 млрд грн — це порядок масштабу, на якому забезпечення може здійснюватися лише на рівні держави.

— Які нові технології та цифрові рішення були впроваджені у процеси обліку, розподілу та контролю матеріальних ресурсів?

— Першим вагомим кроком Державного оператора тилу у цьому напрямі стала розробка єдиної цифрової екосистеми забезпечення армії DOT-Chain. Її сервіс DOT-Chain Food охопив напрям харчування на шляху від виробника до складів військових частин.

Раніше це була сіра зона, де вся інформація існувала на папері, а обмін документами міг тривати місяцями — через це держава не могла в режимі реального часу відстежувати ситуацію з постачанням продуктів до ЗСУ.

Із запуском DOT-Chain Food у вересні 2024 року формування заявок, логістика, обсяг поставлених продуктів і підписання всіх документів перейшли в цифровий формат — це дозволило скоротити цикл забезпечення вчетверо та зменшити бюрократичне навантаження на військових. Там, де раніше були сотні документів і години роботи, залишилося лише кілька кліків на комп’ютері. Держава та військові частини тепер чітко знають, коли, скільки та які саме продукти постачаються.

З часом функціонал DOT-Chain був розширений: додали онлайн-рекламації щодо вчасності, повноти та якості поставлених продуктів. Завдяки цьому військові, які працюють з системою, можуть швидко подати скаргу на постачальника, а Агенція оборонних закупівель оперативно вирішить проблему. Також DOT-Chain дозволив посилити контроль консервованої продукції: підписати видаткову накладу на таку продукцію можна підписати лише якщо зазначити номер протоколу лабораторії, яка перевірила партію цих консервів.

Одночасно із цим Державний оператор тилу також розробив аналітичні інструменти для обліку закупівель і поставок речового майна (одяг, амуніція тощо), продуктів харчування та пально-мастильних матеріалів. Вони дозволили не просто бачити обсяги поставок, а й відстежувати показники роботи кожного постачальника (SLA): чи вчасно відбуваються постачання, чи є рекламації з боку військових щодо якості, який відсоток виконання контрактів тощо.

— Які уроки тилового забезпечення можуть бути корисними для майбутньої реформи сектору безпеки і оборони України?

— Досвід трансформації тилового забезпечення показує кілька принципових речей, які можуть бути корисними для ширшої реформи сектору безпеки і оборони.

По-перше. Без якісної інформації неможливі ані планування, ані контроль, ані відповідальність за результат. Подолання кризи даних і перехід до регулярного моніторингу стали базою для всіх подальших змін.

По-друге, відкритий ринок і конкуренція працюють краще, ніж обмежений доступ. Там, де є зрозумілі правила і рівні умови, ринок сам підтягує якість, швидкість і ефективність.

По-третє, планування має бути завчасним і прогнозованим — як для держави, так і для постачальників. Це знижує витрати і дозволяє розвивати вітчизняний ОПК.

По-четверте, цифровізація. Перехід до електронного документообігу та цифрових інструментів дозволяє скоротити цикл постачання і зменшити простір для помилок і зловживань.

По-п’яте, система має будуватися навколо користувача. Регулярний зворотний зв’язок від військових дозволяє швидко адаптувати процеси під реальні потреби, а не працювати «від кабінету».

І нарешті, інституція має бути стійкою до впливів і працювати за зрозумілими правилами, з чіткими комплаєнс-підходами.

У сукупності ці підходи показують, що реформа працює тоді, коли вона базується не лише на нормативних змінах, а на зміні процесів, даних і принципів взаємодії з ринком і користувачем.

Війна