«На кожний лом знайдеться свій прийом»: як водій-міжнародник став навідником САУ

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

16 квітня 2026 р. 14:52

16 квітня 2026 р. 14:52

Він повернувся з Європи за два тижні до повномасштабного вторгнення рф. Міг виїхати назад або залишитися в тилу. Але знову взяв до рук зброю і пішов на війну.

Про історію бійця розповіли на сторінці Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького.

Від автобанів Європи до окопів Уманщини

Цивільне минуле Владислава нагадує маршрути тревел-блогера: три роки він працював далекобійником на європейську фірму, об’їздивши Італію, Іспанію, Францію та Бельгію. За два тижні до повномасштабного вторгнення чоловік повернувся в Україну.

Попри можливість знову виїхати за кордон або залишитися в Уманщині, Влад обрав обов’язок. За його плечима вже був значний бойовий досвід: у 2014-му він служив у складі 93-ї бригади «Холодний Яр», де тримав оборону в Пісках та Опитному біля Донецького аеропорту.

«Технологічний дарвінізм» та дрони на дротах

Сьогодні Владислав працює навідником у самохідному артилерійському дивізіоні. Він констатує: війна, яку він знав 10 років тому, докорінно змінилася. На зміну класичним артилерійським дуелям прийшли «технологічні хованки».

— Дрони змінили все. Вони вистежують нас, намагаються знищити. Дрон не атакує з неба стрімко. Він повільно летить крізь ліс, орієнтуючись по коліях від коліс, вишукуючи ціль. РЕБ проти нього часто безсилий, бо сигнал іде по фізичному дроту, — розповідає артилерист.

Влад згадує випадок, коли ворожий дрон із бойовим зарядом заплутався в маскувальній сітці їхньої гармати. Бійцям довелося власноруч перерубувати ліску, ризикуючи щомиті злетіти в повітря. Чоловік називає це «технологічним дарвінізмом», який поступово витісняє стару школу артилерії.

Психологія лісу та плани на мир

Найважчим випробуванням боєць називає не ворожі обстріли, а тривале перебування в одній локації. На нинішній позиції підрозділ перебуває вже рік.

— Одинадцять місяців серед дерев — це дуже сильно на психіку давить. У відпустку іду, як той дикун із джунглів, — жартує Влад.

Щодо планів на майбутнє, артилерист висловлюється обережно. Він переконаний, що Україні потрібен надійний мир з реальними гарантіями, а не чергова передишка.

— Якщо в нас знову буде «ні мир, ні війна», як після 2014-го, то я ілюзій не маю — передишка буде недовгою. Нам потрібен надійний мир з гарантіями. Тільки тоді можна щось планувати, — підсумовує Владислав.

Як повідомляла АрміяInform, раніше операторки аеророзвідки спецпідрозділу Lasar’s Group розповіли, як колишні вчителька та студентка вистежують ворога на фронті.