Удар по базі з ОТРК "Искандер" у Криму, красномовно показує чого раніше так не вистачало українським дронам

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Удар по базі з ОТРК "Искандер" у Криму, красномовно показує чого раніше так не вистачало українським дронам

29 квітня 2026 р. 11:40

29 квітня 2026 р. 11:40

Успішна дронова атака Сил спеціальних операцій Збройних Сил України по місцю базування російських оперативно-тактичних комплексів "Искандер" поблизу селища Овражки в окупованому Криму доволі показова з точки зору нових можливостей українського війська.

Під час удару, який був завданий у ніч на 28 квітня, пускові ракет знаходились в укриттях, які потрібно було пробити для досягнення відповідного результату.

Вочевидь саме цей аспект й становив основну складність у цьому ударі, бо місце дислокації пускових було відомо значно раніше. Зокрема, як вказано у самому дописі, пуски ворожих ракет з цієї локації підпільники Руху опору фіксували неодноразово. Але його атака могла не здійснюватись за відсутністю відповідних засобів.

Справа в тому, що уражений об'єкт - позиції колишнього 2-го дивізіону 84-го ракетного полку радянської армії, що був озброєний балістичними ракетами середньої дальності Р-5 з ядерними бойовими частинами. А у пошуку необхідної інфраструктури рашисти далеко ходити не стали й зберігали ОТРК "Искандер" укриттях для цих ракет.

Удар по базі з ОТРК "Искандер" у Криму, красномовно показує чого раніше так не вистачало українським дронам

Для розуміння масштабу, розміри великого укриття близько 45х27 метрів, меншого - 25х18 метрів. І стандартне радянське аркове укриття має товщину бетону у 40-60 см та додатковий шар ґрунту зверху. Тому пробити такий захист дійсно важко, особливо, коли мова йде про бойові частини, які встановлені на дрони.

Але з огляду на кадри, завдати шкоди об'єктам, а головне тому, що перебувало всередині все ж таки вдалось. І це могло стати можливим за рахунок більших бойових частин, які почали встановлювати на українські дрони тупу middle strike. Зокрема, з огляду на інтерфейс, був використаний FP-2, який має 105-кг бойову частину. При цьому у Fire Point анонсували плани щодо її збільшення до 150 кг шляхом перенесення паливних баків у крило.

Удар по базі з ОТРК "Искандер" у Криму, красномовно показує чого раніше так не вистачало українським дронам

Але варто зазначити, що пробиття перешкод потребує не скільки ваги бойової частини, скільки енергії, яка забезпечується швидкістю та спеціальною надміцною конструкцією корпусу відповідної форми. Зокрема за рахунок цього навіть 129-кг високоточна бомба GBU-39 SDB може пробити один метр бетону.

Водночас у випадку, коли неможливо бойовій частині надати відповідної швидкості за рахунок скидання зі значної висоти, можливо використовують спеціальну тандемну бойову частину типу BROACH, яка складається з лідуючого кумулятивного заряду, який робить отвір у перешкоді, куди вже влітає основна бойова частина. Зокрема сама така БЧ встановлена на крилатих ракетах Strom Shadow / SCALP.