На Київському Безпековому Форумі дійшли висновку, що Україна змогла нав'язати власні правила гри у сфері безпілотних систем

04 травня 2026 р. 10:39

04 травня 2026 р. 10:39

Останнім часом дедалі частіше з'являються публічні визнання з боку росіян щодо ефективності застосування Силами оборони України безпілотних авіаційних систем, як безпосередньо на лінії фронту, так і в глибокому тилу. Йдеться не лише про кількість ударів, а й про системність, точність та швидкість адаптації українських рішень до умов сучасної війни.

Під час виступу на щорічному Київському Безпековому Форумі, очільник Офісу Президента України, колишній начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-лейтенант Кирило Буданов наголосив, що подібні визнання від противника мають велике значення.

Фактично це демонструє, що Україна змогла нав'язати власні правила гри у сфері безпілотних систем. Водночас він зазначив, що безпосередньо "війна дронів" розвивається безперервно, а будь-яка технологічна перевага дуже швидко перестає бути абсолютною.

Ще декілька років тому серйозним викликом для України були поставлені росії Іраном ударні дрони Shahed-136. Наразі поле бою трансформувалося до значно складнішого рівня: масове застосування FPV-дронів, цифрових каналів зв'язку, LTE-рішень та систем на оптоволокні. Саме тому Україна потребує нового технологічного прориву — без нього ефективність використання БПЛА може починати падати фактично у геометричній прогресії. Частково це вже відбувається.

Причиною зниження ефективності стало масове поширення засобів радіоелектронної боротьби. Якщо раніше FPV-дрон міг працювати відносно стабільно навіть у складних умовах, то зараз екіпажам доводиться постійно змінювати частоти, типи зв'язку та підходи до управління. Крім того, дедалі активніше з'являються спеціалізовані дрони-перехоплювачі, що створюють новий рівень загрози для класичних ударних БПЛА.

Українські компанії вже відповідають на ці виклики. Вони працюють над створенням та масштабуванням виробництва безпілотних систем і засобів протидії їм одночасно. Це є показовим, бо відображає загальну тенденцію на те, що безпосереднє протистояння наразі зміщується з поля бою до протистояння технологічних спроможностей і здатності сторін до швидкого та системного впровадження нових технологій.

Одним із головних напрямів розвитку стали дрони на оптоволокні — системи, які практично неможливо придушити традиційними засобами РЕБ. Саме такі рішення активно просуває українська компанія TAF Industries, стенд якої був представлений на цьогорічному Київському Безпековому Форумі.

Однією з представлених новинок став дрон SKYRIPER 15-O – FPV-система з управлінням через оптоволоконний канал. Головна особливість цього дрону – повна незалежність від класичного радіозв'язку. Передача сигналу та відео відбувається через фізичний кабель, що тягнеться за дроном під час польоту, — це дозволяє уникати впливу ворожих станцій РЕБ і забезпечувати стабільне управління навіть у складних умовах. Заявлена дальність передачі відео — до 30 км. Система підтримує цифрове HD-відео та може використовуватися у зонах із високою щільністю придушення сигналу.

Серйозним недоліком такого виробу є його висока вартість. Через величезний попит ціни на оптоволокно зросли приблизно вчетверо, а самі котушки залишаються дорогими та ресурсозатратними. Тому українські виробники паралельно шукають альтернативні способи захисту каналів зв'язку без оптоволоконних систем.

Одним із таких рішень є Herelink — інтегрована цифрова система зв'язку від CubePilot, що поєднує керування дроном, телеметрію та HD-відео в одному комплексі. Система працює на частоті 2,4 ГГц, забезпечує низьку затримку відео та дальність роботи до 20 км. Її перевага не лише стабільність зв'язку, а й складність виявлення та придушення сигналу противником, що дозволяє виконувати бойові завдання навіть у зоні активної роботи РЕБ.

Окрему нішу починають займати дрони-перехоплювачі. Якщо раніше основним завданням FPV було ураження техніки або живої сили, то тепер дедалі більше систем створюються саме для боротьби з іншими безпілотниками. Успішними прикладами таких технологій можуть бути представлені OCTOPUS-100 та TAF KOLIBRI-I10.

OCTOPUS-100 — це дрон-перехоплювач, що підтвердив свою ефективність у знищенні дронів-камікадзе та інших повітряних цілей, його виробництво наразі масштабується в Україні та країнах-партнерах. Заявлена швидкість цього перехоплювача понад 300 км/год, висота польоту до 4 500 метрів. Фактично це спроба створити дешевший і масовий засіб боротьби з повітряними цілями без використання дорогих зенітних ракет.

TAF KOLIBRI-I10 — високошвидкісний дрон-перехоплювач для ураження розвідувальних та ударних БПЛА зі стійкістю до РЕБ і захищеним каналом зв'язку MILES; при бойовому навантаженні 0,5 кг розвиває швидкість понад 200 км/год. У більш бюджетному сегменті пропонується TAF KOLIBRI I10 із двочастотним зв'язком і гнучким вибором робочих частот у широкому діапазоні, що дозволяє екіпажам перемикатися між каналами в реальному часі під час активної роботи ворожих засобів РЕБ.

Саме такі технології можуть забезпечити Україні можливість перемогти більшого, але менш повороткого противника як російська федерація. Те, що виглядало недосяжним у 2022 році, наразі вже системно оформлюється у контури майбутньої Перемоги України. Це стає можливим завдяки героїзму воїнів на полі бою, інтелектуальному та виробничому потенціалу українського тилу, системній роботі державного апарату та взаємовигідній співпраці з партнерами, що зацікавлені в українському досвіді протистояння росії — колись другій військовій потузі у світі, що вирішила зламати Світопорядок на свою користь та наразі має бути покараною за це.

Це підтвердив Представник Командування НАТО з питань трансформації (SACT) у Європі генерал-майор Костянтин-Адріан Чолпоня заявив: "Чудово продемонстрували українці під час війни — вони змогли досягти локальної та тимчасової переваги за допомогою дронів. Що це означає? Це означає, що ви можете протистояти більшому супротивнику з багатьма ресурсами та більшою армією і, створюючи цю локальну та тимчасову перевагу, досягати тактичних та оперативних цілей", — сказав він, назвавши це дуже важливим уроком.

Чолпоня згадав роботу Спільного центру НАТО–Україна з аналізу, підготовки та освіти (JATEC) у Польщі як механізм передачі українського бойового досвіду до Альянсу — зокрема у сферах застосування та протидії безпілотникам. Його прогноз був однозначним: "Ми зіткнемося з хвилею роботів приблизно через п'ять-десять років. Перша хвиля буде повністю автономною, а робототехніка буде вбудована у структуру сил — змішану між безпілотними та пілотованими системами".

Можна констатувати, що війна дронів увійшла у фазу постійного технологічного протистояння. Колись перевагу давала сама наявність FPV-дронів. Тепер вирішує швидкість адаптації до нових засобів протидії — а на цьому полі дванадцять років живого бойового досвіду України проти росії є перевагою, яку жоден союзник не відтворить на полігоні.

Тож саме спроможність України досягти якісної переваги у використанні безпілотних систем на сучасному полі бою і водночас технологічної переваги у протистоянні безпілотним системам противника має стати вирішальним фактором у справі здолання росії і відновлення порядку, що заснований на міжнародному праві та повазі до нього.

Війна