«Країна наближається до серйозної кризи»: The Telegraph про те, як російські депутати відкрито критикують Путіна

14 червня 2026 р. 06:27

14 червня 2026 р. 06:27

У Росії дедалі більше публічних діячів починають відкрито критикувати владу та відходити від офіційної позиції Кремля. Так, російський депутат Вячеслав Мархаєв закликав російського диктатора Владіміра Путіна представити чіткий план завершення війни проти України та розкритикував неефективне керівництво Кремля.

Зокрема, він заявив, що до проблем, з якими Росія стикається під час війни, належать корупція, вплив олігархів, втрати значної частини активного населення та атаки українських безпілотників, пише The Telegraph.

«Час ілюзій закінчився. Країна наближається до серйозної соціальної кризи, і відповідальність за це повністю нестиме нинішня влада. Якщо ситуація не зміниться, ризик масових протестів і безладу лише зростатиме. Захід неминуче використає це, щоб остаточно послабити залишки російської державності», — сказав Мархаєв.

Видання наголошує, що також наприкінці травня депутат Держдуми Рєнат Сулейманов, який представляє ту саму партію, закликав якнайшвидше завершити війну. Він зауважив, що подальше її продовження може стати «надто важким випробуванням для російської економіки».

Тим часом у березні Ілья Рємєсло, який раніше був прихильником Кремля, також перейшов до критики Путіна. Він назвав російського диктатора «воєнним злочинцем і злодієм» та закликав притягнути його до суду.

The Telegraph зазначає, що останніми місяцями в Росії посилюється невдоволення владою на тлі масштабних збоїв у роботі інтернету, повільного просування російських військ та українських далекобійних ударів, які досягли Москви й Санкт-Петербурга .

Крім того, цього тижня з'явилася інформація, що Всеросійський центр вивчення громадської думки може припинити публікувати рейтинг «відкритої» довіри до Путіна через падіння цього показника до найнижчого рівня від початку вторгнення. Так, на початку квітня лише 29,5% росіян назвали очільника Кремля серед політиків, яким довіряють, однак невдовзі це опитування несподівано припинили проводити.

Ба більше, побоювання щодо стану російської економіки також посилюють невдоволення. Економічне зростання сповільнилося, інфляція залишається високою, а українські удари по нафтопереробних заводах і терміналах скоротили нафтові доходи Росії та знизили обсяги переробки нафти до найнижчого рівня за останні 16 років.

Водночас дедалі більше занепокоєння викликають витрати Росії на оборону, які сягнули найвищого рівня з часів холодної війни. За оцінкою економіста та старшого наукового співробітника Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки Яніса Клюге, на початку 2026 року військові видатки Росії зросли більш ніж на 30% порівняно з попереднім роком і досягли 46% усіх бюджетних витрат. Таким чином, майже кожен другий рубль із федерального бюджету спрямовувався на військові потреби.

У виданні також звернули увагу на Міжнародний економічний форум у Санкт-Петербурзі, який минулого тижня мав продемонструвати стійкість російської економіки, однак збігся з двома масштабними атаками українських безпілотників під час відкриття та закриття заходу. Замість цього форум лише посилив дискусії про наявні проблеми.

Однією з головних тем стала відсутність голови Центрального банку Росії Ельвіри Набіулліної, яка зазвичай бере участь у цьому заході. У Кремлі пояснили її відсутність лікарняним, проте через тривалу відсутність однієї з ключових фігур російської економічної системи почали з'являтися різні припущення та чутки.

Цього тижня Набіулліна та її заступники також не взяли участі в нараді з питань процентних ставок за участю Путіна та членів уряду. Водночас російські незалежні канали з посиланням на джерела, наближені до влади, повідомили, що Набіулліна нібито поставила Путіну умову допрацювати свій термін лише в разі, якщо він не піде на подальшу ескалацію війни через закриття кордонів і запровадження воєнного стану, інформує The Telegraph.

Інше ж джерело повідомило, що Набіулліна може найближчим часом залишити посаду голови Центрального банку Росії. За даними співрозмовника каналу, такий крок став би серйозним потрясінням для російської економічної системи.

Набіулліна, яка працює з Путіним майже 20 років, ще на початку повномасштабної війни мала сумніви щодо вторгнення. Тоді вона нібито хотіла піти у відставку. Втім, співрозмовники, близькі до Кремля, стверджують, що їй запропонували залишитися на посаді.

Однак, попри зростання невдоволення всередині країни, Путін не змінив свого підходу до війни. У п'ятницю він підписав указ про збільшення штатної чисельності російської армії майже на 10 тисяч. Це вже другий випадок за останні чотири місяці, коли російська влада ухвалює рішення про розширення цього резерву.

Нещодавно під час виступу перед військовими російський диктатор визнав, що російська армія наступає повільніше, ніж розраховувала влада . Наприкінці промови він також повідомив про плани посилити атаки на українські об'єкти.

Війна