Atlantic Council: 12 років тому Путін напав на беззахисну Україну, та сьогодні відбувається те, чому він і намагався тоді запобігти

24 червня 2026 р. 11:06

24 червня 2026 р. 11:06

На початку повномасштабного вторгнення російський диктатор Владімір Путін заявляв, що одна з основних його цілей — демілітаризація України , проте результатом його агресії стало те, що у РФ під боком з'явилася потужна військова сила із сучасними технологіями та бойовим досвідом — Сили оборони. У Atlantic Council пишуть, що попри те, що протягом усього вторгнення перемога РФ видавалася неминучою, у 2026-му світ почав сприймати цю війну по-іншому: дехто говорить, що ситуація "розвернулася" в бік України, а дехто називає нашу державу майбутнім переможцем.

І це — результат не однієї події, а поступового перетворення України на військову державу, яка може не лише стримувати РФ, але й атакувати цілі далеко за межами фронту, зазначає оглядач Пітер Дікінсон. 12 років тому Путін напав на беззахисну Україну, і "не надто помилявся", адже її армія налічувала лише кілька тисяч військових, але тоді країну врятували масовий волонтерський рух та добровольчі батальйони.

"Цей стихійний народний рух не зміг повністю звільнити країну, але зупинив наступ Росії та виграв дорогоцінний час для влади у Києві, щоб відновити армію", — йдеться у статті. Автор зазначає, що в наступні роки відбулися масштабні військові реформи — чисельність СОУ зросла до кількох сотень військових, а навченість стала відповідати стандартам НАТО.

Період після 2022-го став новим витком трансформації для ЗСУ, які перетворилися в одну з найсильніших і технологічно найрозвиненіших армій у світі. І хоча російський противник тоді був значно більшим і краще оснащеним, Україна швидко розробила нові тактики, надала більше повноважень талановитим молодим командирам і стала впроваджувати технологічні інновації зі швидкістю, яка вражала, пише автор.

А сьогодні Україна — ще й лідер у війні дронів. БпЛА, які розробляють військові у співпраці з компаніями українського ОПК, здатні домінувати, вони вже забезпечили державі перевагу у битві за Чорне море та просто сьогодні продовжують атакувати цілі вглибині РФ. А кілька серій спільних навчань СОУ та НАТО лише вкотре демонстрували розрив у тактичному та технічному досвіді, який існує між цими військовими потугами. Тож зараз Україна — це та військова сила, з якою потрібно рахуватися, вона "нарешті починає привертати увагу світу" . А коли президент Володимир Зеленський запропонував допомогу країнам Перської затоки, багато хто переглянув застаріле уявлення про неї як про державу, яка лише потребує допомоги.

Для Росії все це — просто катастрофа. Вже сьогодні зрозуміло, що плани Путіна щодо демілітаризації України зазнали нищівної поразки, ба більше, його дії навпаки призвели до створення мілітаризованої держави — такої, якої він понад усе не хотів бачити поруч з РФ. Як наслідок, диктатор опинився у складному становищі: якщо погодиться на компромісний мир — РФ доведеться змиритися з існуванням постійно ворожої та військово потужної України поруч, а якщо продовжить війну — не виключено, що посилення СОУ відбуватиметься нинішніми темпами, що гарантуватиме дедалі більше небезпеки і Росії, і режиму диктатора.

Для Європи сьогоднішня Україна — важливий партнер, тож, за словами автора, ймовірність того, що вона припинить підтримку Києва, дуже мала. Навпаки, європейці можуть пришвидшити інтеграцію держави у власну систему безпеки, аби в майбутньому закріпити для неї статус одного з головних гарантів стабільності на континенті.

Учора у The Kyiv Independent опублікували матеріал, в якому йшлося про те, що президент США Дональд Трамп закликав українського колегу Володимира Зеленського діяти "сміливіше" щодо Росії. Тепер Київ вважає, що йому вдалося заручитися підтримкою Вашингтона у кампанії, спрямованої на те, щоб всадити РФ за стіл переговорів.

Війна