Майже 200 збитих ракет: як кадровий зенітник і цивільні айтішники створили один з найефективніших дивізіонів NASAMS

30 червня 2026 р. 11:22

30 червня 2026 р. 11:22

Свою третю річницю цей дивізіон NASAMS зустрічає на бойових позиціях — серед маскувальних сіток, під монотонне гудіння генераторів і обертання радарних антен.

Історію один з найефективніших дивізіонів NASAMS розповіли на Facebook-сторінці Повітряного командування «Схід».

За три роки вони пройшли шлях від експрес-навчання в Норвегії до одного з найефективніших підрозділів ППО України. Перше бойове хрещення на гарячому Дніпровському напрямку — збили 12 крилатих ракет за одну атаку.

Відтоді на їхньому рахунку майже 200 перехоплених цілей.

Про цілодобову напругу, інтелектуальну дуель із ворогом та особливу команду, де кадровий досвід об’єднався з цивільним азартом розповідає командир дивізіону NASAMS Віктор Клочков.

Після «Трьохсотки» — в іншу технологічну епоху

— Можна сказати, що я присвятив захисту неба чверть століття, — розповідає Віктор. — Мій шлях у Збройних Силах розпочався ще у 1999 році, коли я вступив до Харківського університету Повітряних Сил. Проходив службу на різних посадах, тривалий час працював на комплексі С-300. Я знав кожну кнопку й алгоритм старої техніки, але коли у 2023 році очолив новостворений дивізіон NASAMS, опинився в іншій технологічній епосі. Контраст був колосальний.

Іноземні інструктори щиро дивувалися, як швидко українці опановують їхню зброю.

— Щойно ми завершили підготовку та розгорнули техніку на гарячому Дніпровському напрямку — одразу потрапили в пекло, — пригадує комдив. – Тоді росіяни влаштували прицільну, комбіновану атаку на Дніпро, намагаючись пробити протиповітряну оборону міста. На бойові позиції дивізіону летіла групи крилатих ракет. Це було наше перше справжнє бойове хрещення: тієї ночі ми відстрілялися зі 100% результатом і збили 12 російських ракет за одну атаку.

На практиці комплекс виявився навіть ефективнішим, ніж під час демонстрацій на полігонах НАТО.

— Для мене, як для зенітника, який звик до аналогової логіки радянських систем, NASAMS — це великий розумний комп’ютер. Він бере на себе мільйони математичних розрахунків, що колосально допомагає у веденні сучасного протиповітряного бою.

Полювання «за графіком»

Протягом 2023–2024 років росіяни атакували Дніпро як за графіком — через день. Дивізіон навчився не просто реагувати, а передбачати.

— Зрозуміло, що усі бойові роботи — різні, у кожній своя тактична особливість. Але на той момент ми настільки вивчили їхню тактику, маневри та траєкторії, то вже заздалегідь знали, коли і де саме летітиме чергова ціль.

За три роки географія завдань дивізіону розрослася, позиції доводиться змінювати регулярно.

Айтішники та банкіри, які збивають крилаті ракет

80% підрозділу — вчорашні цивільні. Програмісти, фінансисти, бариста. Командир однієї з батарей — офіцер із позивним «Фінансист» — до мобілізації займався корпоративними фінансами у великих компаніях. Тепер він відповідає за знищення цілей у повітрі.

— Ці люди ніколи в житті не думали, що будуть збивати ракети, – посміхається Віктор. — Більшість до служби тут взагалі не знала, що таке NASAMS, і ніколи його в очі не бачила. Але цивільний азарт, інтелект та бажання захистити свої родини зробили диво.

Ціна тиші

Сьогодні, дивлячись на екран радара, комдив залишається прагматиком. Він добре пам’ятає ранок, який назавжди закрив сторінку мирного життя.

— Чесно скажу: я до останнього дня не вірив, що буде велика повномасштабна війна. 24 лютого 2022 року я рано-вранці їхав на роботу. І вже просто з вікна автомобіля побачив усі ці перші численні вибухи, якими ворог атакував нашу країну. Їх було дуже багато. Саме тоді прийшло чітке, холодне розуміння: цього не уникнути, треба битися.

Саме тому командира обурюють новини з тилу, коли деякі чоловіки піддаються російським інформаційним операціям, ховаються від служби чи влаштовують конфлікти з поліцією та ТЦК,  а деякі, що вже потрапили до війська, йдуть в СЗЧ. У офіцера, чий дивізіон щоночі рятує мільйонне місто від ударів із повітря, є до них один посил:

— Якщо ви хочете, щоб сюди хтось прийшов і окупував ваші домівки — ви просто потім станете до лав ворожої армії. Але вас туди заберуть уже без жодних шансів! Набагато краще захищати свою землю зараз, у своїй формі та зі своєю зброєю, ніж потім воювати на чужій стороні, як гарматне м’ясо. Бо в разі поразки мобілізація від окупантів буде так само неминучою. Тому скажу коротко: краще захищати своє.

Майже 200 збитих ракет — це солідний бойовий доробок для підрозділу, якому виповнилося лише три роки. Але Віктор запевняє: найкраща нагорода для його хлопців сьогодні вимірюється не в статистиці, а в тиші. Це спокійні ранки мільйонів людей, які навіть не здогадуються, скільки смертоносного металу було перехоплено над їхніми дахами цієї ночі.

Війна