«Імпорт не рятує Росію взагалі»: керівник ЦПД розповів про наслідки українських ударів по НПЗ

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

08 липня 2026 р. 08:45

08 липня 2026 р. 08:45

Зокрема, Коваленко оприлюднив перелік російських НПЗ, які нині не працюють. У ній він згадав Омський НПЗ потужністю 21–22 мільйони тонн на рік, майже 10% російської нафтопереробки, а також Московський НПЗ , який переробляє близько 11 мільйонів тонн на рік і ТАНЕКО в Нижньокамську — 12,5 мільйона тонн на рік.

Також Коваленко згадав Кстовський НПЗ — 15–17 мільйонів тонн на рік, Ярославський НПЗ — 15 мільйонів тонн, « Кіришинафтооргсинтез » — 21 мільйон тонн і Рязанський НПЗ — 17 мільйонів тонн на рік.

Крім того, у переліку є Куйбишевський НПЗ — 7 мільйонів тонн, Волгоградський НПЗ із потужністю понад 15 мільйонів тонн і Новошахтинський НПЗ на 7,5 мільйона тонн на рік, який працював переважно на експорт.

«Навіть якщо скласти всі відомі імпортні партії, йдеться лише про разові поставки в межах 50–60 тисяч тонн, а не про стабільний щомісячний потік. Проти гіпотетичного розриву майже в мільйон тонн на місяць - це закриває буквально одну десяту проблеми. Навіть 50 тисяч тонн — це менше половини добового попиту по країні, який становить 110 тисяч тонн на добу», — наголошує Коваленко.

Керівник ЦПД додав, що в серпні та вересні попит на пальне лише зростатиме. Тому, якщо російський диктатор Владімір Путін не зупинить війну, удари по російській нафтопереробці потрібно продовжувати.

Нагадаємо, що у першій половині 2026 року Повітряні сили та далекобійні підрозділи України завдавали масштабних ударів по важливих енергетичних об’єктах Росії. Ця активна кампанія із застосуванням безпілотників уже призвела до найсерйознішої паливної кризи в РФ за багато років. Масовані атаки тривають, і через їхні наслідки Кремль уже змушений вводити жорсткі обмеження на продаж пального для цивільного населення.

До того ж раніше Коваленко вже наголошував, що імпорт пального не врятує Росію , бо країни, які могли б його постачати, не мають достатніх запасів і вільних потужностей, щоб допомогти РФ у разі погіршення ситуації.

Удари по російських НПЗ — це вже не окремі успішні операції, а частина стратегії, здатної змінити економіку війни, писав у статті для ZN.UA Михайло Гончар . Але чи достатньо цього, щоб послабити воєнну машину Кремля? Експерт переконаний: наступним етапом має стати комплексний тиск на всю нафтову логістику — від трубопроводів і резервуарів до танкерів і морських портів. Чому саме енергетичний напрям може стати одним із ключових у війні, Гончар пояснював у матеріалі « Від палаючих НПЗ до морської блокади: нова стратегія тиску на Росію».