Тактичні успіхи не повинні навіювати фантазії про перемогу: Залужний про реальний стан війни

08 липня 2026 р. 10:42

08 липня 2026 р. 10:42

Навіть відчутні досягнення внаслідок ударів по шляхах логістики та критичної інфраструктури ворога є лише тимчасовим успіхом, а не сигналом про наближення перемоги. Залежно від адекватності російського військового керівництва, це може повернутись із таким же, а то й сильнішим ефектом по Україні, вважає надзвичайний і повноважний посол України у Великій Британії, колишній головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний.

У колонці « Поразка Росії чи фантазії перед катастрофою » на сайті «Інтерфакс-Україна» він зазначає, що трактувати тактичні успіхи України як прямий шлях до перемоги ще дуже рано.  Залужний вказує, що війна на виснаження має свою ціну, іноді дуже високу для населення, і успіх у ній залежить від здатності населення її сплатити.

«Це і є війна на виснаження. Де за будь-яким успіхом або невдачею неодмінно стоїть ціна, яка завжди буде непомірно високою щодо реальних можливостей цей успіх забезпечити. І саме цей поріг терпимості до ціни і є визначальним для виживання.

А отже, вести мову про досягнення політичної мети, перемоги у війні тактичними діями на полі бою або навіть ефективними ударами по логістиці та критичній інфраструктурі - явно виходить за межі здорового глузду. Тоді очевидно, що інформація про окремі тактичні успіхи на полі бою та болючі удари по логістиці та інфраструктурі зовсім не повинна навіювати фантазії про швидке закінчення війни», - пише він.

Генерал зазначив, що ситуація на фронті залишилася у глухому куті, а насичення поля бою дронами та їх постійна модернізація призводить до постійного удосконалення тактики їхнього застосування.  Тому зараз питання не в утриманні позицій, а в тому, чи є можливість до них дістатись і провести евакуацію.

«Досягнення будь-якої тактичної мети відбувається ціною величезних втрат, які непропорційні отриманим результатам. Для Росії, щоправда, ця опція все ще залишається доступною і як наслідок - дає росіянам можливість сконцентруватись на виконанні відносно значущих тактичних завдань, як це зараз відбувається з Костянтинівкою, а раніше було з Покровськом та Мирноградом.  … Відповідно, саме зараз на полі бою залишається ситуація, коли неможливо досягнути оперативні, не кажучи вже про стратегічні цілі, а вирішення тактичних завдань здійснюється поза загальною стратегією і, як наслідок, не впливає на загальну ситуацію », - вказує він.

При цьому Залужний додав, що навіть утримання ситуації глухого кута потребує значних ресурсів — людських і в зброї.

«І в результаті не можна говорити про перемогу на полі бою ні для Росії, ні для України . Бо з одного боку Росія не може навіть теоретично окупувати Україну військовим шляхом, а Україна поки не може тим же військовим шляхом деокупувати захоплену територію», - пише він.

Ситуацію на полі бою він вважає тимчасовим перехопленням ініціативи , яке могло б перейти у стратегічне в разі подолання низки проблем, як фінансових так і технологічних. Але через проблеми на Заході та недоліки в стійкості управління процесами, такий розвиток подій Залужний вважає малоймовірним.

Колишній головком вказує, що Росія так і не досягла своїх цілей в країні, а отже не перемогла. Водночас вона досі не вийшла з війни і не збирається.

Україна ж хай і не дала РФ досягти її цілей, не має ресурсу деокупувати свої території і їх доля буде питанням будь-якого мирного договору.

Також, попри удари по російській економіці, Україна сама залишається залежною від фінансової і технологічної підтримки партнерів та накопичує безліч внутрішніх проблем, з якими все важче впоратися. Саме тому Росія сподівається на виснаження України.

«Оцінити, чи перемагає Україна і чи програє Росія,  можна, оцінивши рівень міжнародної підтримки . А вона демонструє ознаки серйозного ослаблення через відступ США від України та існуючі розбіжності в межах Європейського Союзу. … Зростання вимог від наших сусідів до нас свідчить про те, що з майбутнім європейської безпеки не все гаразд», - наводить генерал ще один момент.

Загалом, за словами Залужного, у війні на виснаження не буде переможців, лише переможені. І обидві країни  — Росія та Україна — такими є, бо більше втратили, ніж здобули.

Він зазначає, що ціль війни перейшла від повного розгрому противника до зростання внутрішніх загроз через та створення напруги у суспільстві, яке і має вирішити долю війни.

«Війна не обмежується полем бою і фактично стерла повністю межу між ним і рештою країни. Це може призвести до так званого стратегічного ефекту, який і може принести таке очікуване завершення війни. Проте, перспектива його отримати сьогодні все ще малоймовірна через цілий ряд причин. Головна з яких поки непередбачуваність фінансового ресурсу та як наслідок -  неможливість накопичити і зберегти резерви для рішучого удару. Ракетний, протиракетний  і дронові запаси зараз залишаються головним політичним аргументом, а технологічні можливості та можливості космосу - геополітичним інструментом впливу на такі аргументи», - пише Залужний.

Він додає, що фронт все ще залишається важливою ареною війни, проте підходи до його оцінки вже давно змінилися, і тому така важлива його фіксація і стабілізація.

Зокрема, такий здобуток росіян як сухопутний коридор до Криму з Маріуполя і сам півострів тепер є сумнівною перемогою, оскільки опинились в ізоляції. Це може стати аргументом під час потенційних перемовин, але з іншого боку аргументом може бути  доля українських міст, які залишаються під загрозою масованих ударів.

«Війна на виснаження не характеризується кількістю захоплених або звільнених територій. Тим паче - це не окремі технологічні рішення та їхні миттєві результати. Війна на виснаження - це здатність людей терпіти її продовження та міжнародна підтримка , яка направлена не лише на допомогу, а й на фізичне обмеження Росії і формування майбутнього безпекового середовища. Це складна система взаємодії і керівництва усіма процесами всередині держави у надскладних умовах. Лише це може показати реальний результат і дати обрис майбутнього закінчення війни», - вказує  генерал.

Війна