РФ відповідає на дальні удари України посиленням інформаційної війни - естонська розвідка

11 липня 2026 р. 03:27

11 липня 2026 р. 03:27

Як передає Укрінформ, про це заявив на щотижневому брифінгу в Міністерстві оборони Естонії керівник розвідувального центру Сил оборони полковник Антс Ківісельг, повідомляє ERR .

За його словами, попри заяви очільника Кремля Володимира Путіна про великі успіхи на фронті, такі як захоплення Костянтинівки, російська сторона насправді не має жодних значних досягнень на фронті. Він додав, що через фрустрацію від невдач у боях РФ здійснила кілька далеких ударів у межах власної терористичної кампанії.

Ківісельг зазначив, що Україна одночасно значно розширила спектр цілей та дальність ударів, що завдаються вглиб території РФ.

Окрім того, продовжуються удари України по електростанціях та інфраструктурі в окупованому Криму, що призвело до численних перебоїв у електропостачанні на півострові.

Ківісельг зауважив, що за минулий тиждень Україна завдала ударів щонайменше по дев'яти нафтопереробних заводах та терміналах у глибині території РФ.

Ківісельг наголосив, що "слід відзначити атаку на нафтопереробний завод в Омській області, який є одним із найбільших нафтопереробних підприємств РФ". Він додав, що на Омському заводі вироблялися бензин, дизельне пальне, а також авіаційне пальне, що використовується в російській армії.

"Ми знаємо, що в попередні роки Омський завод сам виробляв близько 15% авіаційного палива, необхідного РФ. На даний час цей завод призупинив свою діяльність, що найближчим часом може безпосередньо обмежити можливості російських ВПС", - сказав Ківісельг.

Як він зазначив, атака на Омський завод свідчить про зростаючі можливості України завдавати далеких ударів. Водночас це яскравий приклад того, що РФ не здатна захистити важливі райони за допомогою своїх засобів ППО. РФ досить болісно реагує на успішні дальні удари України.

"Для цього використовується ворожа антизахідна риторика, що супроводжується погрозами та демагогією. Головним звинуваченням є те, що причиною успіху України є допомога та підтримка з боку Заходу", - сказав Ківісельг.

За його словами, в межах таких ворожих наративів Москва також почала нападки на країни Балтії та Фінляндію, заявляючи, що ці держави дозволяють українцям використовувати свій повітряний простір для завдання ударів по РФ, а також про намір країн Балтії масово висилати російськомовне населення зі своїх країн.

Окрім того, Кремль час від часу почав заявляти, що йдеться вже не про спеціальну військову операцію, а про повномасштабну війну, оскільки низка європейських країн, а також США підтримують Україну інформацією, розвідданими, спорядженням та озброєнням.

Ківісельг розповів, що для посилення хибних заяв прессекретаря Кремля Дмитра Пєскова керівник відділу з прав людини та багатосторонньої співпраці МЗС РФ Григорій Лук'янцев 7 липня заявив, що країни Балтії готуються до масової депортації російськомовного населення, що, вочевидь, не відповідає дійсності.

"Усі ці заяви скоріше служать цілям скоординованої інформаційної операції, ймовірна мета якої - викликати на Заході почуття загрози у зв'язку з можливою ескалацією та підірвати єдність у подальшій підтримці України", - сказав Ківісельг.

Він також закликав не переоцінювати заяви РФ про можливі загрози країнам Балтії.

"У цьому ж контексті можна розглядати і теми, які останнім часом публічно обговорювалися, щодо можливих провокацій з боку РФ та навіть військових приготувань у напрямку країн Балтії. Проте в даний час це слід розглядати скоріше як частину інформаційної війни, розв'язаної РФ з метою впливу на західну громадськість. Як і раніше, ми не бачимо з боку РФ жодних військових приготувань до проведення в найближчому майбутньому військової операції в країнах Балтії або в цьому регіоні", - додав Ківісельг.

Як повідомляв Укрінформ, російський нафтопереробний завод у Саратові припинив переробку нафти після пошкоджень унаслідок дронової атаки. Уночі 10 липня в РФ були атаковані Ільський нафтопереробний завод, нафтова інфраструктура, а також порт у Таганрозі.

Війна