Яка можливість досі є в Польщі, якої не було в України, щоб не пропускати Х-101 та інші російські ракети

31 липня 2026 р. 09:57

31 липня 2026 р. 09:57

Після того, як одна з російських крилатих ракет Х-101 під час чергової терористичної атаки по Україні залетіла аж на 100 км вглиб Польщі та вибухнула поблизу селища Тарнава-Колонія, що у Люблінському воєводстві, у країні почалися бурхливі обговорення, чому так сталося, чи могла польська протиповітряна оборона перехопити цю ракету та як взагалі треба діяти у таких випадків.

Так, Ярослав Громадзінський, генерал-лейтенант у відставці, який зараз обіймає посаду голови правління аналітичного центру Defence Institute ("Інститут оборони"), у коментарі виданню Defence24 розкритикував те, як зараз Польща розбудовує свою протиповітряну оборону, наголосивши на тому, що вони не роблять правильних висновків із попередніх епізодів - з 2022 року вже було декілька випадків, коли російські крилаті ракети порушували польський повітряний простір.

"Якщо ми будемо базувати наші дії у відповідь виключно на спостереженнях з нашого кордону - а саме так зараз йдуть справи - ми вже відстаємо від графіку. Такі об’єкти, як крилаті ракети X-101, рухаються неймовірно швидко. Як тільки вони перетинають кордон, ми вже не можемо ефективно реагувати.

Він також наголошує на тому, що Польща має зосередитися на системних рішеннях і чітко визначити, що їм треба для розбудови багаторівневої протиповітряної оборони. "Ми маємо визначити її компоненти та доступні нам діапазони. Тільки на цьому фундаменті можна побудувати безпеку. На жаль, наразі я спостерігаю серйозну відсутність послідовності у цих діях", - підсумовує Громадзінський.

З боку Defense Express відзначимо, що ефективна протиповітряна оборона залежить не тільки від наявності достатньої кількості сил та засобів, але й від правильної розбудови всіх процесів - від пусків ворожих засобів ураження до їх входження у повітряний простір країни, відстеження їхнього руху та маневрів та, зрештою, знищення повітряної цілі.

Саме тому важливим у розбудові працюючої системи ППО важливий бойовий досвід, який має й Україна, і який можна досить швидко поширити на інші країни - наприклад, як це було під час війни в Ірані, коли американці на своїх базах поспіхом ставили українські системи командування та управління Sky Map .

Щодо перехоплення більш складніших цілей, такі як крилаті ракети, що рухаються значно швидше за звичайні чи реактивні "Шахеди"/"Герані" Громадзінський пропонує стратегічне рішення, яке б базувалося на укладенні угоди з Україною, щоб польські військові могли завчасно отримувати інформацію про рух повітряних цілей на відстані від 100-200 км від їхнього кордону.

Таким чином, польські сили протиповітряної оборони могли б завчасно реагувати на загрозу та прораховувати свої дії замість того, щоб "гасити пожежу, коли вона вже розгорілася".

Серйозним структурним недоліком генерал також назвав хаотичну роботу систем оповіщення про загрозу цивільного населення, які під час прольоту ракети працювали некоректно - сирени спрацьовували там, де загрози не було і натомість не працювали там, де це було потрібно.

Загалом варто відзначити, що Польща все ще й досі має шанс, якого не мала Україна на початок повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 році - максимально підготувати свою протиповітряну оборону до можливої війни з РФ та відбиття масованих ракетних атак з опорою на реальних бойовий досвід Сил оборони України.

Війна