Менше 10% українських далекобійних ударів долають російську ППО — AP

11 серпня 2026 р. 21:09

11 серпня 2026 р. 21:09

Лише 5–9% українських далекобійних засобів ураження можуть пройти через російську багаторівневу систему ППО. Таку оцінку навів старший науковий співробітник британського аналітичного центру RUSI Джек Вотлінг, повідомляє Associated Press.

Україна намагається подолати російську ППО за допомогою тактики насичення. Спочатку запускають велику кількість дешевших ударних дронів, які змушують російські радари та комплекси ППО витрачати ресурси. Це має створити можливість для проходження частини основних засобів ураження.

Серед українських далекобійних засобів є і ракети, зокрема «Фламінго». За оцінкою AP, вони поки поступаються західним аналогам за малопомітністю та точністю.

За даними моніторингової організації ACLED, у липні Україна завдала втричі більше далекобійних ударів по цілях у Росії та на окупованих територіях, ніж у січні цього року. Більшість українських ударів мають дальність до 200 км. Водночас саме далекобійні атаки цього року зростають найшвидше. Через це російському командуванню доводиться розподіляти сили ППО по значно більшій території.

AP виділяє чотири основні типи цілей українських ударів.

Нафтова інфраструктура . Це нафтопереробні заводи, нафтобази та термінали. Серед цілей були об'єкти більш ніж за 2500 км від України — у Сибіру та на Уралі. Україна намагається скоротити доходи Росії від експорту нафтопродуктів і створити проблеми з постачанням пального всередині країни.

Підприємства оборонної промисловості . Йдеться про заводи, які виробляють навігаційні системи, компоненти для озброєння та безпілотники. Удари по таких об'єктах мають знизити здатність Росії виробляти зброю в довгостроковій перспективі.

Російська ППО та радари . Особливо багато таких цілей розташовано в Криму. Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що Україна хоче позбавити Росію можливості використовувати півострів як військовий і логістичний плацдарм.

Логістичні та складські об'єкти . Серед них — склади, пов'язані, зокрема, з мережею Wildberries на Уралі та в інших регіонах. За даними української сторони, частина таких об'єктів використовується для постачання російської армії.

Наслідки цих ударів уже помітні в Росії. У червні дим від атак українських дронів було видно над Санкт-Петербургом напередодні Петербурзького міжнародного економічного форуму. Побоювання щодо нових ударів також вплинули на проведення параду 9 травня. Атаки на нафтопереробні заводи, натомість, спричинили проблеми з постачанням пального в кількох регіонах Росії.

Кампанія дальніх ударів має і політичний контекст. У лютому 2025 року зустріч Дональда Трампа та Володимира Зеленського в Овальному кабінеті завершилася публічною сваркою. Тоді Трамп заявив, що Україна «не перемагає» і «не має козирів». Після цього українську делегацію попросили залишити Білий дім, а США тимчасово призупинили обмін розвідданими з Україною.

У липні 2026 року тон Вашингтона змінився. На саміті НАТО Трамп назвав Зеленського «дуже ефективним» у веденні війни та заявив, що вони «фактично налагодили гарні стосунки».

За словами Вотлінга, українські удари мають показати Росії, що вона не може просто перечекати війну. Водночас аналітик зазначає, що остаточний результат залежатиме від того, чи зможе Україна досягти достатнього рівня тиску на Росію.

«Логічно, вище певного порогу це працює, але чи зможуть вони досягти цього порогу — цікаве питання», — сказав Вотлінг. За його словами, частина чинників залежить не від Києва, а, серед іншого, від подальшої фінансової підтримки України Європою.

Поки що невідомо, чи зможуть українські далекобійні удари змусити Владіміра Путіна перейти до реальних переговорів. Втім вони вже вплинули на сприйняття війни у Вашингтоні.

У 2026 році Україна помітно посилила далекобійні удари по Росії. У травні українські сили атакували об'єкти більш ніж у десяти регіонах РФ, а максимальна дальність ударів сягала 1700 км. Основними цілями були нафтопереробні заводи та інші об'єкти російської воєнної промисловості.

Через ці атаки Росія змушена посилювати захист важливих об'єктів. Зокрема, вона перекидає ППО до Москви та Керченського мосту , а частину ракетних підприємств намагається перемістити далі від України. У ЗСУ також створили окреме командування далекобійного впливу , яке займається плануванням таких ударів.

Війна