Київський годинниковий завод випустив серію годинників Neptune (партнерський матеріал)

14 серпня 2026 р. 13:49

14 серпня 2026 р. 13:49

Потоплення крейсера "Москва" - одна з двох подій, що вразила американців та змінила уявлення про українців. Про це повідомила Оксана Маркарова, Надзвичайний і Повноважний Посол України у США у 2021-2025 рр. під час зустрічі 13 серпня з приводу вшанування військової операції з ураження та ліквідації 13 квітня 2022 року флагмана ЧФ РФ крейсера "Москва" вітчизняними крилатими ракетами "Нептун".

Примітно, що до події Київський годинниковий завод випустив серію годинників Neptune - її було представлено в музеї Становлення української нації. Розмову модерував Андрій Юсов, відомий суспільству представник ГУР МО. Відкриваючи захід, він зауважив, що подія й коло її учасників не випадкові.

Під час обговорення події та ракетних перспектив України командувач Військово-Морських Сил України віцеадмірал Олексій Неїжпапа розповів, що очолював державну комісію з прийому ракетного комплексу "Нептун". Про протикорабельний комплекс для ВМСУ дізналися у 2018 році, у 2019 р. розпочали державні випробування, а у 2021-му прийняли на озброєння. У квітні 2022-го ВМСУ "провели кваліфікаційні пуски по реальній цілі - однією з них став крейсер "Москва".

Командувач не робить таємниці, що свого часу "оголосив полювання на "Москву". І якось його команди доповіли: "Спостерігаємо "Москву", відмітка на цілі дуже велика". Далі відбулося те, що вразило як українське суспільство, так і увесь світ. Віцеадмірал пишається, що вистачило двох ракет, щоб затопити ворожий флагман. "У сучасній війні затопити ракетний крейсер - ми поки що перші у світі. І сама ракета "Нептун" у топі ракет світу. Причому це вдалося буквально двома ракетами", - каже він.

Згадує про історичну подію так: "Під час пуску ми не бачили нічого - тиша, нічого не знаємо. Я навіть пішов з командного пункту розчарований. Були хвилини радіомовчання, бо команда не бачила результату, і момент, коли надійшло підтвердження влучення. А потім телефонує офіцер: пане командувачу, попали".

Нині Військово-морські сили дуже шанують свою історію. Усі корвети, які будуються для флоту, мають назви українських гетьманів, гетьмана Івана Мазепи та Гетьмана Івана Виговського.

Оксана Маркарова, яка у часи розробки ракети "Нептун" була міністеркою фінансів, згадала, що це була одна з небагатьох програм, якій ніколи не казали "ні". Вона підтвердила реакцію Вашингтону на початок великої війни: у перші тижні повномасштабного вторгнення головним питанням у США було, скільки Україна витримає три дні чи три тижні. А от удар по крейсеру "Москва" став переломним моментом.

"Ми не проблема, яку треба допомагати вирішувати, - ми ключ до вирішення дуже багатьох проблем. Ми вперше потопили те, що вважалось непотоплюваним", - заявила Оксана Маркарова, додавши, що "сьогодні вже ніхто не уявляє побудову міжнародної системи безпеки без України".

"Ця операція надзвичайно вплинула психологічно: суспільство зафіксувало, що Україна, маленька проти такого величезного ворога, може його так сильно вразити, - зазначив під час промови військовий експерт, письменник Валентин Бадрак, - додавши, що питання ракети - хоч є питанням фінансів, але насправді це завжди питання політичної волі".

Він вважає, що головним був психологічний вимір перемоги. Він згадав, як колись відвідав американський авіаносець із екіпажем у пʼять з половиною тисяч людей і потім український фрегат, флагман ВМСУ "Гетьман Сагайдачний" - і масштаб контрасту вразив. Але ще більше - після ураження крейсеру "Москва": що "маленька" Україна здатна бити "великого" ворога. Експерт також нагадав історію ракетної програми, перший показ якої відбувся ще у 2013 році. Генерального конструктора - генерального директора Державного КБ "Луч" Олега Коростельова він назвав людиною-місією.

"Коли потопили крейсер "Москва", перша думка була: боже, ми такі маленькі, а таку велику роботу можемо. Ми змогли це. Це справді диво." - каже Валентин Бадрак.

"Тепер нація напередодні створення балістичної ракети. Загалом нам потрібно щонайменше десять тисяч "Нептунів". І я знаю, що вони будуть. І ще п’ять тисяч - балістичних. Тоді ворог точно не нападе", - переконаний Валентин Бадрак.

Дуже важливо усі досягнення нації фіксувати на різних носіях, тому вкрай важливі книжки, фільми, марки, годинники - різні артефакти, зауважив Андрій Юсов. "За кожною маркою, книгою, картиною, піснею, годинником стоїть реальна праця, реальна звитяга, важка робота військових, розвідників, моряків, ракетників, льотчиків. Для того, щоб були нові успішні операції, мають бути й успішні українські марки, фільми і якісні українські годинники, впевнений Андрій Юсов.

То ж учасники події особливо відзначили вагомість ініціативи засновника бренду Kleynod (Київський годинниковий завод) Олексія Золотарьова. Він розповів, що ідея годинника виросла з проєкту відновлення літака Ан-225 після того, як Росія його знищила, і з запиту на українську локалізацію виробництва. Верхню частину безеля тепер виготовляють в Україні на оборонному підприємстві з алюмінію того самого типу, що йде на ракети "Нептун", і фізично інтегрують у кожен корпус. На розробку пішло два з половиною роки. "Ракета стала легендою тоді, коли відбулася подія." - Каже Олексій Золотарьов.

Лімітовану серію випущено у двох моделях - синій і помаранчевій, за кольорами двох ракет, - по 360 кожної. На задній кришці кожного годинника нанесені справжні серійні номери двох ракет, показані затертими. Для тих, хто хоче мати згадку про подію, створено також не лімітовану версію Neptune-2. "Це наша місія як бренду - фіксувати історичні події, якими живе країна", - зазначив Олексій Золотарьов.

Він запевнив, що для компанії розробка цього годинника - це передусім фіксація у пам’яті та свідомості історичної події в матеріальному продукті, який дозволяє її потім показувати. З гордістю згадує, як міністр МЗС Андрій, коли завітав на виробництво, сказав: "Ваші годинники можна не просто подарувати, ними можна розказувати історії".

Очільник компанії зазначив, що одразу поставив завдання робити два годинники, дві моделі - тому що було дві ракети. І в брендбуку "Нептуна" було два кольори, синій і помаранчевий.

Не менш цікаво, що частину роботу було виконано оборонним підприємством у Луцьку. "Майстри нашого підприємства збирають цей корпус безпосередньо: кожна частинка алюмінію окремо вставляється фізично, а потім корпус збирається в одне ціле.

Тепер промисловець вже розмірковує про нову версію годинника - для підводників. В тому числі, щоб завзяті мандрівники пірнали з годинниками до похованого під водою ворожого крейсера.

Війна