У головному держбанку Кремля спрогнозували поразку Росії в економічній «війні на виснаження»

16 серпня 2026 р. 08:41

16 серпня 2026 р. 08:41

Головний економіст Внешекономбанку (ВЕБ.РФ) Андрєй Клепач, який є одним із ключових державних банків Росії, що фінансує національні проєкти Кремля та має статус «державної корпорації розвитку», заявив, що Росія не зможе виграти війну на виснаження за умови подальшої підтримки України з боку Заходу. Він зазначив, що санкції та західні обмеження посилюють втрати російської економіки, українські удари завдають дедалі більшої шкоди портам, інфраструктурі, хімічним і нафтопереробним заводам, а Росія водночас усе більше відстає від інших країн у розвитку технологій, пише The Moscow Times.

«Ми відстаємо. Ми програємо технологічну та економічну конкуренцію у світі. Причому, як я вже сказав, ми програємо її не лише Китаю та США, а в чомусь навіть Україні», — сказав Клепач.

Він також зазначив, що українська економіка зазнала значних руйнувань, а країна переживає демографічну кризу, однак попри це вона продовжує виживати. Крім того, як казав Клепач, Україна отримує значну фінансову допомогу, а її військові та інші витрати разом становлять майже половину російського бюджету.

«Ми у цій війні на виснаження не виграємо конкуренцію. У нас є ілюзія, що там усе рухне. Не рухнуло і не рухне. У нас зростають витрати», — продовжив Клепач.

Клепач нагадав, що після економічного підйому у 2023–2024 роках російська економіка цього року перейшла до спаду, а обсяги інвестицій різко зменшилися. За його словами, цивільні галузі промисловості увійшли в рецесію — від авіабудування та виробництва будматеріалів до легкої й харчової промисловості. Він також зазначив, що ситуацію погіршує дуже жорстка політика Центробанку РФ, який відповідальний щонайменше за половину економічного спаду.

Клепач нагадав, що посилення санкцій США наприкінці 2025 року призвело до скорочення закупівель російської нафти з боку Індії та Китаю, попри їхні неодноразові заяви про відмову дотримуватися санкцій. Він вважає, що з огляду на можливе посилення обмежень і зростання втрат від ударів ЗСУ темпи зростання російської економіки можуть не перевищити 1–1,5%. Зрештою це може спричинити в Росії соціальну кризу, причому у момент, коли її ніхто особливо не очікуватиме.

У підсумку Клепач заявив, що Росію чекає соціальна криза, яку він порівняв із Лютневою революцією 1917 року та розпадом СРСР.

«До ситуації 1991 року в СРСР ми йшли довго й послідовно, і всі розуміли, що рухаємося до кризи, але не було фатальної неминучості в тому, щоб Союз розпався. Я вірю, що Росія не розвалиться, але в тому, що ми прийдемо до соціальної кризи, я майже впевнений. Економічно ми не рухнемо, але наше відставання буде зростати з усіма наслідками», — зауважив Клепач.

Попри бравурні звіти Росстату про стабільність, реальна картина економіки Росії — це 18 тижнів безперервного падіння фондового ринку й провалені аукціони держпозики. Під сумнівом опиняється сама здатність держави, бізнесу й банків обслуговувати вже накопичені борги, що ставить під загрозу стабільність усієї фінансової системи.

Економіст Олексій Пластун у статті « Чому економіка Росії боїться серпня — пояснює економіст » пояснює, чому падіння нафтопереробки після ударів дронів остаточно підриває нафтогазові доходи бюджету та що станеться з банками, коли численні позичальники не зможуть повернути борги.

Війна