«Ветерани мають велику перевагу, коли вони є фахівцями»: інтерв’ю т.в.о. Держсекретаря Мінвету Олега Немчінова про 5 пріоритетів ветеранської політики

04 вересня 2026 р. 16:02

04 вересня 2026 р. 16:02

Україна вже зараз формує систему, яка має працювати для ветерана не лише в момент отримання статусу, а протягом усього процесу повернення до цивільного життя.

Йдеться про житло, роботу, власну справу, медичне відновлення, освіту, підтримку родини та доступ до державних послуг без зайвої бюрократії.

Міністерство у справах ветеранів визначило п’ять пріоритетів ветеранської політики на 2026–2027 роки — державний супровід, вшанування та пам’ять, перехід від військової служби до цивільного життя, здоров’я та відновлення, економічна незалежність і можливості.

Про те, як держава планує реалізовувати ці завдання, скільки ветеранів може бути в Україні, чи вистачає ресурсів на житло й підтримку бізнесу, які професії будуть затребувані після демобілізації та якою має стати система супроводу ветерана, АрміяInform поговорила з т.в.о. Державного секретаря Міністерства у справах ветеранів Олегом Немчіновим.

Пане Олеже, нещодавно Мінветеранів представило п’ять пріоритетів ветеранської політики на 2026–2027 роки: державний супровід; вшанування та пам’ять; перехід від військової служби до цивільного життя; здоров’я та відновлення; економічна незалежність і можливості. Який із них, на вашу думку, «просідає» найбільше — і що конкретно планується змінювати?

У моїх повноваженнях — зробити так, щоб ці пріоритети були реалізовані. Так, за матеріалами Ветеранського форуму і тих пропозицій, які були озвучені Президентом України Володимиром Зеленським, прем’єр-міністром Сергієм Корецьким і командою міністерства на чолі з Віталієм Кімом, ми зараз переробляємо структуру міністерства під виконання саме цих п’яти пріоритетів.

У нас відбувається дуже багато комунікаційних заходів, зокрема, ми активно вивчили доповідь Уповноваженого з прав людини; в нас є ціла низка доручень від керівництва Офісу президента. І, за підсумками цього, ми будемо готові трансформувати роботу міністерства для того, щоб виконати всі ці п’ять завдань, і наскільки це буде можливо забезпечити в рамках фінансів.

Тому що вже зараз проговорено, що пріоритет — це питання сил безпеки і оборони. А на що залишиться у нас можливість — те і будемо виконувати.

Що із цих п’яти напрямків найбільш пріоритетне — виділяти некоректно. Я, як ветеран, можу сказати так: у кожного свої умови і своя історія. Наприклад, у мого товариша, який втратив житло внаслідок прильоту російського «шахеда» — для нього буде пріоритетним питання житла. У іншого товариша, який втратив кінцівку — актуальним буде питання супроводу.

Троє, четверо, п’ятеро, сто моїх товаришів, які будуть звільнятися після завершення чи контрактів, чи бойових дій — буде питання адаптації, працевлаштування тощо. Для кожного пріоритетним буде своє особисте питання.

російсько-українська війна триває з 2014 року, широкомасштабне вторгнення — з 2022 року. Чи є у держави прогноз, скільки ветеранів Україна матиме після завершення війни? Яке число можемо озвучити вже зараз?

На ветеранському форумі звучали різні цифри. Зараз важко говорити про верифіковану кількість. Є кількість учасників бойових дій — вона постійно динамічно зростає в зв’язку з тим, що люди потрапляють в зону виконання бойових завдань і отримують статус. Є люди, які йдуть від нас, на жаль, як внаслідок бойових дій, так і вже в мирному житті. Зараз ми будемо однозначно підтверджувати теорію, що кількість учасників бойових дій, тобто людей, які отримують статус ветеранів, буде збільшуватися.

Для розуміння: якщо війна завершиться 1 жовтня 2026 року — це буде одна цифра ветеранів. Якщо бойові дії 1 жовтня 2036 року — зовсім інша цифра.

А станом на зараз?

Зараз ми говоримо про те, що кількість осіб, які підлягають цьому статусу, коливається в межах до 2 мільйонів осіб. Бо не всі учасники бойових дій отримували цей статус, не всі учасники бойових дій його зберігають в силу того, що, на жаль, і після повернення з фронту люди йдуть із життя. Тому це дуже динамічний процес.

Ми зараз займаємося цифровізацією. Зараз хочемо забрати зайві ланки для того, щоб людина, яка повертається в цивільне життя або залишається на військовій службі, але вже отримує ветеранський статус, мінімально була пов’язана із необхідністю збирання довідок. Є моменти, які ми не можемо врегулювати, які прописані в законах. А все, що стосується «підзаконки», ми хочемо спростити.

Президент на ветеранському форумі згадав про необхідність кодифікації взагалі всього, що стосується ветеранського законодавства. Я знаю, що раніше Міністерство опрацьовувало такий варіант і можливо цей приклад кодифікації буде якимось чином врахованим, не виключено.

Чи має держава окрему політику залучення ветеранів до державної служби? Скільки ветеранів та ветеранок сьогодні працюють у держорганах? Наскільки перспективною з точки зору державної стійкості є залучення ветеранів на посади в державному секторі? На вашу думку, чим цінний ветеран на держслужбі?

Так, держава має таку політику. Це врегульовано цілою низкою підзаконних актів. У Верховній Раді зараз знаходиться на другому читанні законопроєкт, який буде відновлювати конкурсну процедуру. Я точно знаю, що в ньому передбачено при рівних умовах надання переваги під час обрання в ході конкурсної процедури власне учасників бойових дій. І вже зараз, наприклад, в цілій низці центральних органів виконавчої влади ми залучаємо ветеранів. У нас, зокрема, в Міністерстві ветеранів є такі посади, які дозволяють діючим військовослужбовцям відряджатися для того, щоб виконувати обов’язки в Міністерстві. Є так само в цілій низці інших організацій.

Крім того, треба говорити ширше, не лише про державну службу: основна кількість функціоналу наразі — це органи місцевого самоврядування. І основна кількість посад, які вакантні — в органах місцевого самоврядування.

Але треба розуміти, що публічна служба потребує відповідних навичок, підготовки і фаху. Треба пам’ятати, що це достатньо стресова робота, і багато ветеранів під час своєї військової кар’єри вже набулися стресів. Чи їм потрібен цей стрес перманентний під час роботи — це дуже індивідуальне питання. Так, для когось це може бути питанням самореалізації, а для когось стати тригером…

Чим цінний ветеран-держслужбовець?.. Тим же, чим він буде цінний у стоматологічному кабінеті чи будь-де — своїм фахом. Ветерани мають велику перевагу тоді, коли вони є фахівцями. Будь-який кваліфікований держслужбовець не зможе зробити стоматологічну операцію, і не кожен стоматолог може підготувати нормативно- правовий акт.

Станом на 2025-й рік, наскільки я пам’ятаю статистику, з усіх чоловіків, які з 2022-го року були мобілізовані, — держслужбовців було, здається, до 10%. Ми забуваємо, що держслужбовці — це теж ветерани. Я — фаховий держслужбовець, і я ветеран, і я цим пишаюся. Тому нам не треба забувати, що зараз в лавах Сил безпеки і оборони надалі проходять службу тисячі держслужбовців та службовців органів місцевого самоврядування. Вони так само мають повертатися і до цивільного життя, і так само вони можуть відряджатися на посади в органи центральної виконавчої влади. Це передусім.

Другий момент. Я знаю, що в Україні проводять цілу низку заходів щодо підготовки ветеранів до публічної служби для того, щоб вони отримали фах, який дозволить це реалізовувати. На осінь запланований черговий великий захід — раніше він називався «Рішельє-форум» з державного управління, до якого залучаються провідні фахівці і українські, і міжнародні. На цей рік передбачається, в тому числі, великий акцент на подальшому залученні ветеранів до публічної служби.

За вашими даними, скільки ветеранів сьогодні стоять перед проблемою працевлаштування — і яку цифру ви хочете отримати через рік?

З того, що озвучує нам Державна служба праці, в нас по деяких напрямках є профіцит. В нас є в Міністерстві стратегія щодо того, що ми повинні давати ветеранам можливість створювати власні бізнеси. В нас є ціла низка програм, які зараз запускаються з великими мережевими операторами, які потребують кваліфікованих кадрів. Це різноманітні сервіси, пов’язані з телекомунікаційними послугами; сервіси, пов’язані з наданням транспортних послуг тощо, бо значна частина їхніх працівників зараз мобілізована і вже перебуває в лавах Сил оборони.

Ветерани, як правило, повертаються з якимись обмеженнями (через догляд за близькою людиною, наприклад). Тому їм треба робота з гнучким графіком.

Другий момент — є люди, які набувають статусу ветерана внаслідок отримання тих чи інших обмежень, передусім — по здоров’ю. Але вони можуть реалізувати якісь свої інвестиційні проєкти. Є багато регіональних програм, які підтримуються.

Наш профільний підрозділ говорить, що з 2022 року 936 ветеранських бізнесів отримали підтримку на загальну суму понад 1 мільярд 150 мільйонів, при цьому було створено 2700 робочих місць.

Крім того, служба зайнятості теж робить акцент на роботі з ветеранами. Вони за перше півріччя 2022 року надали вже 685 грантів за програмою «Власна справа». І за нею теж понад 1300 робочих місць було створено. Але грошей на всіх не вистачає, вони передусім йдуть на потреби Сил оборони. Але навіть за таких умов держава намагається зберегти можливість, щоб ми підтримували ветеранський бізнес і створювали нові робочі місця, для ветеранів — у тому числі.

Чи вистачає сьогодні державних програм житла для ветеранів? Якщо ні — скільки людей реально стоять у черзі або потребують житла? Чи розглядає держава нову масштабну програму пільгової іпотеки саме для ветеранів?

Не вистачає… Була ціла низка ініціатив. Але ми розмовляємо з вами 3 вересня в умовах перманентних повітряних тривог; в умовах того, що ворог щодня вибиває логістику. Так, ми маємо прагнути до кращого, але маємо розраховувати на те, що в нас є в бюджеті.

Так, у нас є потреба в додатковому фінансуванні, і ми готові реалізовувати це. Зараз є відповідна субвенція з державного бюджету — станом на 1 серпня 2026 року грошову компенсацію отримали понад 2000 осіб. Якщо бути точним — 2035 осіб. Це 5,6 мільярда гривень. Це достатньо велика сума. Але чи вона забезпечує всіх? Ні, однозначно.

Це компенсація на придбання житла?

Так. Більше того, ви мене питали про те, чи ми можемо спрогнозувати кількість ветеранів, яка буде після завершення війни. Але ми так само не можемо спрогнозувати кількість людей, які будуть потребувати такого покращення.

У нас так само є ветерани, які є внутрішньо переміщеними особами — було подано майже 3330 заявок на 6,6 мільярда гривень. По ЄОселі станом на 1 вересня 2026 року було видано понад 28 тисяч кредитів на суму 50 мільярдів. Це дуже велика сума.

Поговорімо про ветеранський бізнес. Скільки ветеранів уже стали підприємцями завдяки державній підтримці?

Не всі ветерани опираються на підтримку держави. Але наш Український ветеранський фонд з 2022 року підтримав 936 ветеранських бізнесів отримали підтримку на загальну суму понад 1 мільярд 150 мільйонів.

Які професії після демобілізації держава вважає найбільш перспективними для ветеранів? Чи є вже прогноз, яких спеціалістів потребуватиме українська економіка?

По-перше, буде дуже великою потреба в робітничих професіях. По-друге, як би не парадоксально це звучало, але буде запит і в іншому полюсі — у сфері, пов’язаній із запровадженням різноманітних ШІ-агентів, цифровізації тощо. Тобто, ось ці два полюси потребуватимуть фахівців.

З однієї сторони, це питання, яке пов’язане з інноваціями, інше — пов’язане з просто шаленим попитом на фізичну роботу.

Окремо хочу сказати, що у нас з’явиться цілий напрямок, який буде пов’язаний з роботизованими комплексами. Так, як Україна прокачала і буде продовжувати прокачувати роботизовані системи, я думаю, що з’явиться безліч, в тому числі, ветеранських бізнесів, які будуть надавати послуги роботизованими комплексами. Це стосується сфер сільського господарства, будівництва, меліорації, різноманітних досліджень тощо. І ті хлопці і дівчата, які зараз керують «Вампірами» чи НРК, вони так само будуть керувати сільськогосподарськими чи логістичними дронами, які будуть забезпечувати доставку тощо.

На вашу думку, чи готова Україна до масової демобілізації? Що сьогодні є найбільшою слабкою ланкою в цій підготовці — медицина, психологічна допомога, працевлаштування, житло чи документи?

На мою думку, держава зараз повинна готуватися до продовження війни і до забезпечення свого суверенітету. Коли постане питання демобілізації — ми це питання вирішимо. Зараз ми повинні всі згуртуватися навколо того, щоб забезпечити тих, хто ще залишається у війську і тримає нашу оборону, всім необхідним.

А для тих, хто вже зараз повернувся з війська, ми робимо все, щоб вони комфортно долучилися до цивільного життя.

Що стосується питання масової демобілізації — коли воно постане, я переконаний, що за цей час ми підготуємо настільки логічний і коректний алгоритм, що він дасть нам можливість виконати з гідністю це завдання.

Скільки часу після демобілізації держава фактично супроводжуватиме ветерана? Чи має це бути постійна система супроводу?

У нас вже є кілька елементів системи супроводу, і ми наразі хочемо це все об’єднати у єдине ціле. У нас починалось все з ідеї помічника ветерана, потім воно отримало реалізацію через фахівців супроводу, які працюють в громадах. Зараз реалізовується проєкт типових ветеранських просторів. Ми хочемо це все об’єднати методично для того, щоб були прописані алгоритми, в тому числі, ви згадували про масову демобілізацію, чи просто звичайну демобілізацію, коли ветеран повертається в громаду. От, власне, фахівець супроводу має повністю допомогти йому з адаптацією.

Багато речей робиться по цифровізації і зменшення стояння в чергах. Але все ж може залишатися потреба в тому, щоби підказати алгоритм дій тощо. І супровід стосується не лише ветеранів із інвалідністю. Фахівець супроводу може так само допомагати із влаштуванням дітей у садочок чи школу тощо. Якщо це питання житла — проконсультувати, які є програми, які банки дають іпотеку, наприклад. Тому ми хочемо зараз створити такий от великий механізм, який буде це все об’єднувати і методично, грамотно і правильно все робитиме.

Війна