«У доктринах НАТО такі засоби поки що взагалі не описані, а їхнє застосування не передбачено». Детально про українське озброєння

13 вересня 2026 р. 13:56

13 вересня 2026 р. 13:56

У Кельце відбулася 34-та Міжнародна виставка оборонної промисловості MSPO.

Для України ця виставка була важливою насамперед як можливість продемонструвати власні розробки та знайти партнерів для їхнього подальшого розвитку, пише сайт Польського радіо.

У Кельце українські виробники обговорювали спільні проєкти, локалізацію виробництва та вихід на європейський ринок. Для польських і європейських компаній це водночас була нагода ознайомитися з технологіями, які вже пройшли випробування війною.

Серед учасників була українська компанія DevDroid, яка привезла до Кельце бойовий наземний роботизований комплекс «Droid TW 40» — інтеграцію бойового модуля з наземною роботизованою платформою. Як розповідає співзасновник компанії Максим Кочерган, такі системи вже використовуються на фронті:

«Цей наземний роботизований комплекс оснащений туреллю під гранатомет MK-19. Запас ходу НРК — близько 50 кілометрів. Він може оснащуватися генератором, який збільшує дальність роботи, вести вогонь із гранатомета та використовувати системи наведення. Також тут інтегровано наш комп’ютер Droid Box, який розширює функціонал комплексу та додає йому автономності. Фактично НРК може працювати під керуванням штучного інтелекту», — зазначив Кочерган.

Десятки таких комплексів задіяні на фронті. За словами Максима Кочергана, техніка пройшла випробування в реальних бойових умовах і отримує позитивні відгуки військових.

Але бойове застосування іноді вносить у роботу розробників дуже несподівані корективи. Один із таких випадків у DevDroid змусив переглянути можливість комунікації через роботизований комплекс. Історія, яка сталася на фронті у 2025 році, зрештою змінила комплектацію машин.

«Це був один із показових випадків застосування НРК. Кілька машин оточили будівлю й відкрили по ній вогонь, оскільки військові отримали інформацію, що там перебуває група російських військовослужбовців. Згодом ми побачили, що вони підняли білий прапор і вирішили здатися. Але встановити з ними зв’язок — пояснити, що їм робити і як діяти, — було дуже складно. Після цієї ситуації ми почали оснащувати всі наші вироби мікрофонами, щоб оператор міг безпосередньо віддавати команди», — розповів Максим Кочерган.

Саме такий досвід є однією з причин, чому українські роботизовані системи привертають увагу за кордоном. Те, що для українських розробників стало практичним висновком із бойового застосування, для іноземних представників оборонного сектору — цінний досвід, якого у них поки що немає.

«У доктринах НАТО такі засоби поки що взагалі не описані, а їхнє застосування не передбачено», — зазначив фахівець.

За його словами, інтерес до розробки виявляють виробники озброєння та представники автомобільної індустрії сусідніх країн. Компанія DevDroid веде переговори з партнерами в кількох європейських країнах. Українська сторона готова передавати технології відповідно до українського законодавства, тоді як від іноземного партнера очікує фінансування, виробничих можливостей та закупівлі готової продукції. Це принципово змінює саму модель співпраці. Мова вже йде не просто про продаж української технології за кордон, а про створення виробництва за межами України з можливістю постачання його продукції українським військовим.

«Ми в DevDroid зараз дуже активно працюємо над створенням спільного підприємства в Європі, яке постачатиме продукцію в Україну в рамках Drone Deal або програми Build with Ukraine. Це дозволить нам масштабувати застосування наших рішень на фронті. На сьогодні ми вже підписали кілька меморандумів, постійно отримуємо нові запити й активно рухаємося в цьому напрямку. Шукаємо різні варіанти, щоб збільшити обсяги виробництва. Ми перебуваємо в тісному діалозі з компаніями з Норвегії, Швеції та Німеччини. Тепер відкривається поле для діалогу й з польськими компаніями», — зазначає Максим Кочерган.

Для українських компаній важливим результатом MSPO стали контакти, які можуть отримати продовження вже після завершення виставки. Частина представників бізнесу приїхала до Кельце без власних стендів, щоб провести переговори, знайти партнерів та інвесторів, а також ознайомитися з технологіями та виробничими рішеннями, які пропонують інші учасники. Військовий експерт з України Антон Міхненко вважає, що для таких компаній участь у виставці без власної експозиції теж має цілком практичну мету. За його словами, вони вже розуміють, з ким хочуть спілкуватися і які рішення можуть їх зацікавити. Водночас MSPO дає змогу побачити нові технології безпосередньо на місці та оцінити потенційних партнерів для подальшої співпраці.

«Українські компанії добре розуміють, з ким їм необхідно спілкуватися, які партнери можуть бути для них цікавими та які конкретні зразки озброєння чи технології вони шукають. Другий важливий напрямок — це інвестори, адже представленою на виставці продукцією цікавляться й ті, хто готовий вкладати кошти в її розвиток. А для компаній, які приїхали без власних стендів, це ще й можливість безпосередньо ознайомитися з технологіями, представленими іншими учасниками, побачити їх наживо та оцінити перспективи можливої співпраці», — зазначає Антон Міхненко.

MSPO продемонструвала й зворотний процес: український бойовий досвід уже впливає на те, як у Польщі розробляють і вдосконалюють власне озброєння. Це особливо помітно на прикладі рішень, які виробники впроваджують у техніку після її застосування в реальних бойових умовах. На це звертає увагу Антон Міхненко й зазначає, що польська оборонна промисловість уважніше стежить за тим, які висновки робить Україна під час війни, і намагається враховувати цей досвід у власних розробках.

«Цього року було особливо цікаво спостерігати за польськими розробками, адже багато виробників презентували техніку вже з урахуванням висновків, зроблених під час бойових дій. Польські зразки озброєння використовувалися в Україні, тому польські виробники мають можливість отримувати безпосередній досвід їхнього застосування та враховувати його під час подальшої роботи над технікою.

Ми також бачимо, що зараз у Польщі чимало підприємств займаються виробництвом безпілотних літальних апаратів і наземних роботизованих комплексів. На базі таких платформ створюють різні рішення — від систем для перевезення вантажів до засобів вогневого ураження», — зазначає Антон Міхненко.

Водночас експерт застерігає від надто оптимістичних прогнозів щодо швидкості реалізації спільних проєктів. За його словами, навіть якщо компанії вже виявили інтерес і готові працювати разом, від першої зустрічі до запуску виробництва може минути чимало часу.

Війна