«Скористайтеся цим шансом, який вам зараз дає держава»: до 20 вересня повернутися із СЗЧ закликав «Вчитель»

16 вересня 2026 р. 06:22

16 вересня 2026 р. 06:22

Військовослужбовцям, які вчинили СЗЧ, не варто відкладати повернення — спрощений алгоритм діятиме лише до 20 вересня 2026 року.

Скористатися можливістю закликав майор Юрій на позивний «Вчитель» із 40-ї окремої артилерійської бригади імені Великого князя Вітовта.

Також офіцер розповів, як щоденне спілкування з бійцями, робота з їхніми рідними та допомога у розв’язанні сімейних і побутових проблем дають змогу запобігати самовільному залишенню частини.

Сама 40-ва артбригада не входить до переліку частин, які можна обрати для повернення за спрощеним алгоритмом. Водночас у бригаді стежать за дією програми й закликають військовослужбовців повернутися до служби, доки ця можливість залишається доступною.

— Самовільне залишення частини — це, на жаль, доволі поширене явище у Збройних Силах, але в 40-й бригаді воно мінімальне. Насамперед, щоб уникати цього або зменшувати кількість таких випадків, потрібно спілкуватися з особовим складом.

Однією з причин СЗЧ — це є якісь їхні особисті життєві проблеми, пов’язані з родиною, сім’єю, побутом. Щоб уникнути ризиків СЗЧ, потрібно з людьми спілкуватися.

Спілкування, ще раз спілкування. Не всі йдуть на контакт, є закриті люди. Тоді ми зв’язуємося із сім’єю військовослужбовця — телефонуємо їм і питаємо, що і як, може, щось трапилося. Телефонуємо батькам, дружинам, друзям, братам, сестрам.

Ми бачимо, що війна вже триває п’ятий рік. Хлопці, які воюють від початку війни, виснажені. Оця відстань від сім’ї дуже сильно на них впливає.

На них не так впливає виконання бойових завдань. Вони можуть бути фізично зморені, задовбані, скажімо так. А от моральне виснаження — це великий чинник, який зараз впливає. Тому потрібно дослухатися, допомагати їм, якщо виникають якісь проблеми. Ми обіцяємо вирішити їх, але також у міру своїх сил, — пояснив «Вчитель».

Військовослужбовці, які вчинили СЗЧ, зазвичай роблять це під тиском обставин і через те, що поряд не знайшлося людей, спроможних із ним поспілкуватися та допомогти вирішити наявні проблеми.

— Перед ухваленням рішення про самовільне залишення частини військовий нерідко залишається сам на сам із проблемами, через які він і залишив частину. Ризики СЗЧ можна помітити у зміні поведінки бійця, його ставлення до посадових обов’язків, — каже «Вчитель».

Щоб вчасно все це помітити, командир повинен регулярно спілкуватися з військовослужбовцем, підтримувати з ним стійкий контакт. Якщо ж людина закривається в собі і не бажає спілкуватися, офіцери можуть звернутися до його батьків, дружини, братів, сестер або друзів.

Розмова з військовослужбовцем, за словами офіцера, має переходити у практичну допомогу. Якщо проблема пов’язана із сім’єю, у підрозділі шукають можливість дати людині час для її розв’язання або залучити тих, хто може допомогти на місці.

Для розв’язання нагальних сімейних питань намагаються використати передбачені законом відпустки, залучити командування, зв’язатися з органами місцевого самоврядування або знайти людей, які можуть допомогти родині військовослужбовця.

Бійці мають 30 днів основної відпустки, а також можуть оформити відпустку за сімейними обставинами. Основну відпустку намагаються розподіляти протягом року, щоб боєць використовував її поступово, а не відбув усі дні одразу й потім тривалий час безперервно виконував завдання в секторі.

Якщо військовослужбовець не здатний розв’язати проблему самостійно, до цього долучаються офіцери: звертаються до командира, телефонують до сільської чи міської ради, шукають людей, які можуть посприяти. Іноді земляки, які їдуть у відпустку, можуть відвідати сім’ю побратима та допомогти з нагальними питаннями.

— Ми їм пояснюємо: «Спробуємо допомогти тобі це вирішити. Ти не сам, ми вже всі разом — велика армійська сім’я». Якщо в когось не виходить, то земляки також можуть приїхати до сім’ї побратима і допомогти вирішити якісь нагальні питання.
І ми справді вже настільки згуртований колектив за ці п’ять років війни, що сприймаємо себе як родину.

Тим хлопцям, які прийшли пізніше, намагаємося пояснити, що ми — армійське братерство, що ми побратими, один одному допомагаємо й усе в нас тримається на взаємній підтримці і допомозі.

Оце найголовніше: щоденне спілкування з військовослужбовцями та їхніми рідними.

Робота з військовослужбовцем починається відразу після його зарахування до підрозділу. Офіцери намагаються з’ясувати не лише службові відомості, а й життєві обставини, які можуть позначитися на стані людини та її поведінці.

Ця інформація потрібна для налагодження контакту, своєчасного виявлення проблем і запобігання СЗЧ. Якщо військовий усе-таки самовільно залишає частину, зібрані раніше відомості можуть допомогти зв’язатися з ним або його рідними та знайти людину.

— Як заступник із психологічної підтримки персоналу я повинен знати про них усю інформацію: від дати й місця народження, того, у якій сім’ї вони виросли, яку мають освіту, хто їхні батьки чи взагалі є вони, і до найближчих друзів. Я вже не кажу про родину: дружину, скільки дітей, якого вони віку.

З моменту зарахування військовослужбовця ми збираємо всю цю інформацію. У нас є електронна база на кожного військовослужбовця.

По-перше, це вже перший етап спілкування.
По-друге, бувають випадки — ми це знаємо — коли люди приходять трохи невпевнені, у них можуть бути якісь проблеми, через які вони йдуть у СЗЧ. А нам потрібна вся інформація про них.

Найголовнішим же складником і водночас способом налагодження контакту з бійцями офіцер називає щоденну розмову, звичайне людське спілкування, яке допомагає більше дізнатися один про одного і краще розуміти побратимів.

— Насамперед це розмова — це найголовніше. Споконвіку це була розмова, тому що тільки розмова може насамперед допомогти вирішити якусь проблемну ситуацію. Ніколи не треба мовчати, замовчувати, щось приховувати. Увесь час потрібно розмовляти, спілкуватися — і це принесе свої плоди.

Більшість людей іде на діалог. Вони бачать, що ми спілкуємося, що ми з ними відверті, що намагаємося допомогти й відкриті до них. Вони не думають, що ми такі офіцери, які сидять собі десь незрозуміло, далеко в тилу. Ми ось тут, поруч, разом з ними. І ця відкритість також позитивно на них впливає. Тому вони йдуть із нами на діалог, — наголошує військовий.

Якщо ж запобігти самовільному залишенню частини не вдалося, військовослужбовець усе одно може повернутися до служби. «Вчитель» говорить, що люди нерідко переосмислюють свій учинок через пів року, через рік, півтора або навіть два роки.

Чинна програма дозволяє військовослужбовцям ЗСУ, НГУ та Державної спеціальної служби транспорту, які самовільно залишили частину до 12 червня 2026 року, повернутися за спрощеним алгоритмом до 20 вересня. Рапорт можна подати безпосередньо через застосунок Армія+.

Механізм передбачає самостійний вибір військової частини без проходження через батальйон резерву та без рекомендаційного листа. У переліку доступні понад 70 частин. Після погодження рапорту військовослужбовець має прибути до визначеної частини, оформитися та продовжити службу.

Після зарахування йому відновлюють грошове, продовольче та інші види забезпечення. Упродовж шести місяців військовослужбовця не можуть перевести до іншої частини без його письмової згоди. Якщо не скористатися програмою до 20 вересня , право самостійно обрати підрозділ буде втрачено, а повернення відбуватиметься через батальйони резерву та судові процедури.

— Ми знаємо, що протягом певного періоду держава, влада йде на поступки військовослужбовцям, які зробили цей крок — самовільно залишили частину.

У військовій частині на постійній основі проводиться ознайомлення військовослужбовців з кримінальними та адміністративними статтями. Пояснюємо, що СЗЧ, дезертирство тягнуть за собою насамперед кримінальну відповідальність. Це перше.

Друге — тавро СЗЧшника і дезертира лягає також на його сім’ю. Тому що всі, зрештою, дізнаються: коли він здійснив СЗЧ, він же повертається додому. Сусіди, близькі бачать, що ти вдома: «Чого ти там сидиш? Ти — СЗЧшник?». Й усе це переходить на рідних, на батьків, яким потім сусіди й інші люди будуть дорікати.

Минає певний час. Обдумали: минає пів року, рік, півтора — вони звертаються з питаннями про повернення приходять навіть з інших частин. У нас зараз великий відсоток військовослужбовців, які повертаються із СЗЧ.

Всім СЗЧшникам я пораджу — скористайтеся цим шансом, який вам зараз дає держава. Повертайтеся із СЗЧ, тому що насамперед з вас буде знято кримінальну відповідальність, і ви далі виконуватимете свій обов’язок.

Обов’язок громадянина держави — захистити державу. Тому що, якщо не ми, то ворог піде далі. Не потрібно сидіти й чекати, що за тебе хтось виконає цей обов’язок. Якщо не ми, то ніхто, крім нас, — підсумовує «Вчитель».

АрміяInform нагадує, що чинний механізм повернення передбачає подання рапорту та самостійний вибір військової частини без проходження через батальйони резерву та без рекомендаційного листа. У переліку для повернення є понад 70 частин.

Програма діє для військовослужбовців Збройних Сил України, Національної гвардії та Державної спеціальної служби транспорту, які самовільно залишили частину до 12 червня 2026 року. Скористатися нею можна до 20 вересня 2026 року.

Подати рапорт можна безпосередньо в застосунку «Армія+». Після повернення військовослужбовцю відновлюють усі види забезпечення, а протягом шести місяців його не можуть перевести до іншої частини без письмової згоди.

Якщо не скористатися програмою до 20 вересня, право самостійно обрати підрозділ буде втрачено, а повернення до служби відбуватиметься через батальйони резерву та судові процедури.

Детально про умови повернення із СЗЧ читайте за посиланням .

Війна