«Якщо не встигли протигаз надягнути — буває смертельно»: боєприпаси з хімічними речовинами стали загрозою на передовій

17 вересня 2026 р. 06:29

17 вересня 2026 р. 06:29

російські війська застосовують на передовій боєприпаси з небезпечними хімічними речовинами, отруєння якими може закінчитися смертю військового на позиції.

З огляду на це протигаз став обов’язковим елементом спорядження військовослужбовця на передовій. Бійців навчають швидко його надягати та правильно діяти після появи ознак хімічного забруднення.

Після атак спеціальні групи відбирають проби з одягу постраждалих, щоб встановити, яку саме речовину використав ворог, і задокументувати її застосування. Фахівці РХБЗ проводять хімічну розвідку та контролюють стан ґрунту й води.

Про хімічну загрозу, заходи безпеки і роботу вогнеметників у підрозділах РХБЗ АрміяInform розповів військовослужбовець 116-ї окремої механізованої бригади Віталій на позивний «Сова».

«Якщо не встигли протигаз надягнути — буває смертельно»

Одним із завдань фахівців РХБЗ залишається реагування на застосування російськими військами боєприпасів із небезпечними хімічними речовинами. У разі такого удару інформація з позиції передається по командній вертикалі.

Безпосереднім відбором матеріалів займається спеціальна група. Вона, зокрема, отримує одяг постраждалих, щоб узяти проби, встановити факт застосування небезпечної речовини та надалі використати результати як докази.

— Коли на нашу позицію щось прилітає, то не ми цим займаємося. Я просто доповідаю начальнику РХБЗ, він доповідає далі. Там є спеціальна команда, яка бере одяг, і з нього беруть проби, щоб довести, що було застосування хімічної речовини.

Буває смертельно, якщо не встигли протигаз надягнути. На моїй пам’яті були такі випадки. Просто отруєння також були.

Тому протигаз на позиції обов’язково має бути. Не так вже щоб часто, але й не так вже і рідко вони це застосовують. Ми й на нашому полігоні вчимо бійців користуватися протигазами, — розповів Віталій.

«У мене танки з’їжджали вбік, щоб я міг „пролетіти“ на своєму авто»

До широкомасштабного вторгнення «Сова» був підприємцем, займався виготовленням ексклюзивних меблів і постачав свою продукцію в різні області. В армії раніше не служив і, за власними словами, був далеким від військової справи та не мав досвіду поводження зі зброєю.

Однак після перебування рідної Чернігівщини під окупацією і визволення, він почав шукати змоги долучитися до Сил оборони і навіть домагатися зарахування до Збройних Сил України.

— До Збройних Сил прийшов у грудні 2022 року, потрапив у 116-ту бригаду, коли вона формувалася. Ніколи в армії не служив, і навіть не мав розуміння, що таке зброя, далекий був від цього всього. Мене й відмовляли, але я вже тоді все твердо вирішив, — пригадує «Сова».

Службу чоловік розпочав водієм. У складі бригади потрапив на Запорізький напрямок і працював у районі Роботиного під час бойових дій 2023 року.

На початку служби став у пригоді досвід водіння, який Віталій мав ще з підліткового віку. На фронті його навички знадобилися під час поїздок, коли доводилося доправляти людей і вантажі та виїжджати по військовослужбовців свого підрозділу.

— Я був водієм, виїжджав на евакуацію, коли ми працювали на Запорізькому напрямку. Двічі потрапляв у небезпечні ситуації. Але треба було їхати — і я їхав.

Я водій, до речі, із 16 років: ще без прав на «запорожці» всюди мотався. Я взагалі ніколи не переймався з приводу водіння — їздимо на будь-яких машинах. Професійний стаж такий.

Потім уже, трохи пізніше, був Авдіївський напрямок. Коли хлопців туди возив, бувало, машини всі ставали. У мене танки зупинялися, з’їжджали вбік, щоб я міг «пролетіти» на своєму авто, — розповідає військовий.

«Нас переважно вчили на вогнеметників»

Згодом військовослужбовця направили на навчання за напрямом радіаційного, хімічного та біологічного захисту. Підготовку він проходив у Десні, де здобув спеціальність вогнеметника.

Спочатку «Сова» був водієм третього вогнеметного відділення, а після навчання саме вогнеметний напрям став основним у його роботі в підрозділі РХБЗ.

— У Десні я навчався за фахом РХБЗ. Був водієм третього вогнеметного відділення, здобув підготовку вогнеметника. На сьогодні ми переважно виконуємо завдання саме як вогнеметники.

На Запорізькому напрямку працювали, на Авдіївському напрямку — теж. Там житловий сектор: будинки, у яких перебуває ворог. Треба, грубо кажучи, викурити їх із будинку. Для цього вогнемет — ідеальний варіант, — пояснює «Сова».

Одним із технологічних рішень для вогнеметних підрозділів стали наземні роботизовані комплекси KRAMPUS. «Крампус» дозволяє наблизити вогнеметну систему до позиції ворога без безпосередньої присутності військовослужбовця біля цілі.

Працюють із такими платформами фахівці роти наземних безпілотних систем. Комплекс можуть застосовувати проти російських військових, які закріпилися всередині будівель.

— «Крампуси» ми вже випробовували. Працюють із ними фахівці роти наземних безпілотних систем. Можна буде застосовувати їх дистанційно по укриттях, в яких перебуває ворог, щоб працювати дистанційно без ризику для людей, — наголошує військовослужбовець 116-ї окремої механізованої бригади Віталій на позивний «Сова».

Війна