Екс-глава ГУР Кондратюк: Путін уже не здатний захопити Україну, але не може це визнати

28 вересня 2026 р. 13:38

28 вересня 2026 р. 13:38

Президент РФ Володимир Путін уже не здатний захопити Україну, проте не може визнати провал цієї мети, вважає колишній керівник Головного управління розвідки та Служби зовнішньої розвідки України Валерій Кондратюк. Про це він заявив у великому інтерв’ю УП , опублікованому 28 вересня.

Чому Росія може погодитися на припинення вогню

На думку Кондратюка, становище України на полі бою вже не є головним чинником, здатним змінити рішення Путіна. Він вважає, що для Кремля суттєвішим буде погіршення внутрішньої ситуації в Росії.

Колишній керівник ГУР припускає, що Москва в певний момент може погодитися не на повноцінну мирну угоду, а на припинення вогню або замороження війни .

При цьому Кондратюк висуває припущення, що російське керівництво могло б розглядати паузу в бойових діях як можливість дочекатися політичних змін в Україні. Це його аналітична версія, а не підтверджений план Кремля.

На початку вересня джерела Reuters, навпаки, повідомляли, що Путін, як і раніше, розраховує встановити повний контроль над Донбасом до кінця 2026 року. Про це раніше писав SocPortal .

Кондратюк вважає, що вирішальним може стати тиск усередині Росії

Екс-розвідник вважає, що військові дії створюють умови для політичного результату, однак остаточний розв’язок може відбутися всередині самої Росії.

Він також стверджує, що найближче оточення Путіна сьогодні скоріше консолідоване навколо збереження влади та активів, ніж розділене на конкуруючі «вежі Кремля». Ці висновки ґрунтуються на оцінці Кондратюка і публічно не підтверджені незалежними даними.

Кондратюк також заявив, що, на його думку, особисті ризики для російського президента зростають, вказуючи на посилення заходів його безпеки. Однак висновки щодо причин цих заходів та особистих побоювань Путіна є інтерпретацією співрозмовника УП.

Трамп має важелі тиску на Кремль — думка Кондратюка

Ще одним фактором колишній голова ГУР називає позицію США.

Кондратюк вважає, що Вашингтон здатний посилювати тиск на Москву санкціями й водночас розширювати військову підтримку України. Він окремо назвав перспективними передачу Україні технологій для далекобійної зброї та подальший розвиток власних українських ударних систем.

За його оцінкою, завдання полягає в тому, щоб зробити продовження війни надто дорогим для Росії й тим самим змінити її переговорну позицію.

Що Кондратюк сказав про переговори

Кондратюк стверджує, що частина переговорної роботи традиційно відбувається не публічно, а через різні дипломатичні та розвідувальні канали. Там, за його словами, можуть перевірятися можливі компроміси та реакції сторін.

Ключовою проблемою майбутньої угоди він вважає не лише досягнення домовленостей, а й створення механізму, який зробив би їхнє порушення надто дорогим для порушника.

Це збігається з триваючою публічною дискусією щодо припинення вогню. 26 вересня керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україна готова до негайного припинення вогню, тоді як Росія, за його словами, поки що його не приймає. Про це писав SocPortal . Буданов із січня 2026 року очолює Офіс президента, що підтверджується офіційним сайтом ОП .

Що він сказав про Буданова

Окрема частина інтерв’ю присвячена Кирилу Буданову, який раніше очолював ГУР, а зараз є керівником Офісу президента.

Кондратюк вважає, що одним із завдань Буданова на новій посаді є надання президенту альтернативної, у тому числі й неприємної, інформації про реальний стан справ. Це характеристика ролі Буданова з боку Кондратюка, а не офіційно сформульована функція голови ОП.

Сам Володимир Зеленський, призначаючи Буданова 2 січня, публічно заявляв, що його досвід має бути використаний насамперед у питаннях безпеки та переговорного процесу.

Чому це важливо

Інтерв’ю Кондратюка дозволяє зрозуміти одну з оцінок подальшого перебігу війни, що існують в українському експертному та розвідувальному середовищі: Росії вже не вдалося здійснити військове захоплення всієї України, однак це саме по собі ще не означає готовності Кремля припинити бойові дії.

При цьому заяви колишнього голови ГУР важливо не плутати з розвідданими чи офіційною позицією держави. Значна частина його тез — це аналітичні оцінки та прогнози щодо Путіна, російського керівництва та можливої логіки переговорів.

Публічно Москва продовжує висувати територіальні вимоги, тоді як українське керівництво заявляє про готовність до припинення вогню. Тому головним практичним питанням залишається не те, чи визнає Кремль неможливість досягнення початкових цілей, а чи з’являться умови, за яких сторони фактично перейдуть до сталого припинення бойових дій.

Джерело

УП · ОП

Війна