Пам’яті офіцера-розвідника та стендап-коміка Артура Петрова (позивний «Кельт»)

30 вересня 2026 р. 09:27

30 вересня 2026 р. 09:27

Мав найдобріші жарти та був наставником для молодого покоління коміків.

Артур народився 10 квітня 1985 року у Дніпрі. У шкільні роки займався в студії дитячої творчості «Веснянка». Свої перші сюжети стендапів, які розповідав однокласникам, черпав з канікул у селі.

Після школи вивчав журналістику в Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара. Там познайомився з майбутньою дружиною Катериною. Водночас пройшов сценарний курс в Інтершколі.

У 2007 році перебрався до Києва, де працював сценаристом на телеканалі СТБ. Артур брав участь у створенні таких телепередач, як «Кохана, ми вбиваємо дітей» та «Я соромлюсь свого тіла». У своїй сценарній роботі Артур намагався зробити так, щоб складні соціальні історії та освітня функція реаліті-шоу були збалансовані гумором.

«Саме Артур придумав, як спілкуватися з аудиторією, як будувати всередині мову шоу — і потім усі вже працювали під Артура Петрова», — розповідав ексочільник Starlight Media Володимир Бородянський.

Але справжнім покликанням хлопця була стендап-комедія. Він стояв біля витоків цього жанру гумору в Україні. Починав з виступів у барі «Банка» на Лук’янівці, а згодом перейшов до команди The Stand-Up. Останні сім років був резидентом «Підпільного стендапу». Також, як стендап-комік, Артур брав участь у телепроєктах «Розсміши коміка», «ГуднайтКлаб» і «Комік на мільйон».

Колега Антон Житлов згадує, що Артур завжди намагався підтримувати молоде покоління коміків, виступати на їхніх концертах. Якось він запізнився на поїзд, а тому замовив таксі, яке коштувало як його гонорар, лише тому, що пообіцяв взяти участь у концерті.

«У нього був тренерський хист. Багато працював із молодими коміками, дуже багато кому допоміг себе розкрити», — згадує Житлов.

Серед українських стендап-коміків Артур вирізнявся добрим та сімейним гумором, який майже був позбавлений мату. Темами його жартів були переважно побутові історії. Найбільше матеріалу давав сімейний улюбленець — песик породи мопс.

Артура Петрова мобілізували до Сил оборони України у квітні 2025 року. Він пройшов вишкіл у Військовій академії Одеси та став офіцером-розвідником. Служив командиром розвідувального взводу у 43-й окремій механізованій бригаді. Загинув 18 березня 2026 року під час евакуації важкопоранених на станції Куп’янськ-Вузлова. Похований на Національному військовому меморіальному кладовищі.

«Це величезна втрата. Слів дуже не вистачає. Це друг, це стендап-комік, сценарист, хороша людина. Артур Петров на щиті. Як же я свого часу втомився слухати його жарт про мопса, і як би сильно я хотів його б зараз почути ще раз. Але ні, бо Росія й*на мразота. Світла памʼять стендаперу Артуру Петрову», — відреагував на загибель Артура стендап-комік Василь Байдак.

Вічна пам’ять і шана Воїну!

Фото: Інстаграм Артура Петрова, архів друзів та дружини

За матеріалами: Українська правда , Суспільне Культура

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform

Війна