«Рассвет» проти Starlink: Росія будує власну супутникову мережу за підтримки Китаю

03 жовтня 2026 р. 14:44

03 жовтня 2026 р. 14:44

Росія розгортає супутникову систему «Рассвет» — власний аналог Starlink. Перші десятки супутників уже виведені на орбіту, а Москва планує створити угруповання із сотень апаратів. Розбираємо технологію, перспективи, проблеми та роль Китаю у проєкті.

Кремль прискорює створення власної низькоорбітальної супутникової системи «Рассвет», яку позиціонують як альтернативу Starlink. Проєкт російської компанії Bureau 1440 уже перейшов від експериментальної стадії до розгортання перших серійних супутників. На цьому тлі Україна закликає Сполучені Штати звернути увагу на компанії та структури, пов’язані з розвитком російської системи.

Перші 16 супутників «Рассвет» були виведені на низьку навколоземну орбіту в березні 2026 року. Другий запуск збільшив кількість апаратів у системі до 32. Російська сторона заявляє про значно масштабніші плани: у перспективі угруповання має складатися із сотень супутників, а до 2035 року кількість апаратів може наблизитися до 900.

Як працює супутниковий інтернет «Рассвет»

Сам принцип роботи «Рассвет» багато в чому повторює архітектуру сучасних низькоорбітальних супутникових мереж. Замість одного великого геостаціонарного супутника система використовує велику кількість апаратів на низьких орбітах. Вони передають дані між наземними терміналами та можуть використовувати міжсупутникові лазерні канали для обміну інформацією. Саме така архітектура дозволяє Starlink забезпечувати високошвидкісний зв’язок із відносно невеликою затримкою.

Bureau 1440 також заявляло про використання технології 5G NTN — Non-Terrestrial Network, яка дозволяє інтегрувати супутниковий сегмент із наземними мобільними мережами. За даними компанії, під час випробувань системи передавалося близько 200 ГБ даних, а пікова швидкість з’єднання досягала 10 Гбіт/с. Водночас ці показники стосуються випробувань окремих елементів системи й не означають, що вся супутникова мережа вже забезпечує аналогічну продуктивність.

Чим «Рассвет» відрізняється від Starlink

Однією з головних відмінностей між «Рассвет» і Starlink поки залишається масштаб. Starlink має вже понад 10 тисяч супутників, тоді як російська система після двох перших серійних запусків налічує лише десятки апаратів. За оцінками фахівців, нинішньої кількості супутників недостатньо для безперервного та стабільного покриття великої території.

Саме масштабування є одним із найскладніших завдань для російського проєкту. Для повноцінної низькоорбітальної мережі необхідно не тільки виготовити сотні або тисячі супутників, а й забезпечити їх запуск, правильне розміщення на орбітах, наземну інфраструктуру, серійне виробництво терміналів та постійне обслуговування всієї системи.

Перші результати вже демонструють складність цього завдання. За даними Ars Technica, щонайменше три з перших 32 супутників «Рассвет» могли мати серйозні проблеми або повністю вийти з ладу. Окремий супутник із першої партії раніше зійшов з орбіти після того, як не зміг виконати необхідні маневри її підняття.

Втім, говорити про провал програми лише на підставі перших запусків також передчасно. Створення великої супутникової мережі є складним технологічним процесом, а перші серійні апарати можуть використовуватися для перевірки конструкції, систем зв’язку, орбітальної архітектури та наземної інфраструктури.

«Рассвет» і військовий супутниковий зв’язок Росії

Особливе значення «Рассвет» отримав після обмеження використання несанкціонованих терміналів Starlink російськими силами. Супутниковий зв’язок у сучасних війнах став не просто засобом доступу до інтернету, а важливою частиною цифрової інфраструктури, яка забезпечує передачу даних, координацію та роботу віддалених систем.

Саме тому Москва прагне створити систему, контроль над якою не залежатиме від іноземної приватної компанії. За повідомленнями українських представників, російська сторона розглядає «Рассвет» як потенційний компонент військової інфраструктури. Українська влада заявляє, що повноцінне розгортання мережі може створити додаткові ризики для України.

На цьому тлі важливим є і питання можливої китайської участі. Financial Times повідомила, що президент України Володимир Зеленський закликав Дональда Трампа застосувати санкції щодо російських і китайських компаній, які, за твердженням української сторони, пов’язані з розвитком «Рассвет». Водночас публічних деталей щодо конкретного масштабу технологічної участі Китаю у створенні системи залишається небагато.

Китай при цьому розвиває власні великі супутникові угруповання, зокрема проєкти Guowang і Qianfan. Таким чином, світ поступово переходить до нової моделі супутникового зв’язку, у якій конкуренція відбувається вже не між окремими супутниками, а між масштабними орбітальними інфраструктурами.

Чи зможе «Рассвет» стати повноцінним аналогом Starlink

Для Росії створення «Рассвет» має ще одну важливу мету — технологічну незалежність. Система повинна зменшити залежність від іноземних операторів супутникового зв’язку та створити власну інфраструктуру, контрольовану російськими державними й корпоративними структурами.

Однак між запуском перших супутників і появою повноцінного аналога Starlink існує величезна технологічна дистанція. Потрібні сотні апаратів, стабільне серійне виробництво, надійні ракети-носії, мережа наземних станцій, компактні абонентські термінали та ефективна система управління орбітальним угрупованням.

Показово, що сама російська програма передбачає поступове нарощування кількості апаратів. За різними повідомленнями, комерційний запуск сервісу планується з 2027 року, а до цього часу Москва розраховує збільшити угруповання щонайменше до кількох сотень супутників.

Таким чином, «Рассвет» поки правильніше розглядати не як готовий російський аналог Starlink, а як масштабний технологічний проєкт, який тільки проходить етап розгортання. Перші десятки супутників демонструють реальність програми, але одночасно показують, наскільки складно швидко створити повноцінну низькоорбітальну мережу.

Війна