Росіяни намагаються захистити НПЗ аеростатними загородженнями, але чому це неефективно — Defense Express

07 жовтня 2026 р. 08:45

07 жовтня 2026 р. 08:45

Російська влада намагається посилити захист своїх нафтопереробних заводів, які регулярно стають цілями атак українських безпілотників . Для додаткового захисту НПЗ у Росії вирішили встановлювати аеростатні загородження, пише Defense Express.

Аналітики зазначають, що аеростатні загородження нагадують про досвід Першої світової війни, коли такі системи почали використовувати для захисту від повітряних атак. Широкого застосування вони набули вже під час Другої світової війни.

Одним із прикладів стала Велика Британія, де аеростатні загородження активно використовували для захисту Лондона від німецьких крилатих ракет Фау-1. Водночас за весь період їх застосування вдалося знищити лише близько 5% від усіх запущених Фау-1.

Саме загородження складається з двох невеликих аеростатів, між якими натягнута сітка з тонких тросів. Очікується, що під час польоту безпілотники можуть заплутатися в ній або пошкодитися. Такі загородження планують встановлювати біля важливих об’єктів або безпосередньо на їхній території.

Водночас такі системи захисту від безпілотників мають суттєвий недолік. Дрони можуть просто пролетіти над сіткою та без перешкод досягти НПЗ або іншого важливого об’єкта, який вона має захищати.

Для того, щоб завадити цьому, окупанти створили систему, яка за даними радіолокаційних систем визначає висоту польоту безпілотника та через троси автономно коригує висоту самого загородження, щоб спіймати дрон.

Аналітики наголошують, що невідомо, чи зможе система достатньо швидко змінювати висоту, щоб перехопити маневруючий безпілотник. До того ж якщо кілька дронів одночасно летітимуть до цілі на різній висоті, загородження не зможе зупинити їх усі.

Питання також виникають щодо самої сітки. Під час випробувань росіяни використали невеликий, фактично іграшковий дрон, який за розмірами навіть близько не відповідає найменшим українським далекобійним безпілотникам.

Аналітики наголошують, що під час випробувань росіяни не стали перевіряти систему на більшому дроні. Тому залишається питання, чи витримає таке загородження зіткнення з далекобійним безпілотником, який летить зі швидкістю кілька сотень кілометрів на годину та важить кілька сотень кілограмів, і чи зможе воно взагалі його зупинити.

Крім того, такі загородження не зможуть нормально працювати за сильного вітру, оскільки він може зірвати їх із місця. Через це виникають сумніви, наскільки ефективним насправді буде такий спосіб захисту.

Зараз у Росії розробляють кілька схожих проєктів із використанням аеростатних загороджень. Однак жоден із них поки не продемонстрував значних результатів, а всі проєкти залишаються на етапі розробки.

Україна продовжує атакувати російські нафтопереробні заводи , попри заклики Дональда Трампа відмовитися від таких ударів. Американський президент вважає, що атаки на нафтопереробні підприємства Росії посилюють світовий дефіцит дизельного пального та призводять до зростання цін.

Зокрема, удари України по 10 російських нафтопереробних заводах призвели до зупинки або обмеження роботи щонайменше 17% потужностей російських НПЗ. Це становить близько 1,1 млн барелів нафти на добу.

Крім того, президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна посилить удари по російських нафтопереробних заводах у відповідь на нову політику Москви щодо повітряних атак. За його словами, українські сили будуть зосереджуватися на об’єктах, які приносять Росії гроші для війни, а не на мирному населенні.

Удари по російських НПЗ тривають, хоча Трамп просив Зеленського бути обережнішим. Про вразливі місця російської економіки, по яких б'ють українські дрони, у статті ZN.UA « Дизель, електрика, залізниця — точки, де Україна може завдати Росії найбільшої шкоди » розповідає підприємець, економіст, експерт з антикризового менеджменту Олег Саркіц .

Війна