Електроенергія +41%, податок на вклади 22%: як росіян змусять платити за війну

08 жовтня 2026 р. 13:14

08 жовтня 2026 р. 13:14

Пошук крайнього — майже така ж популярна розвага на болотах, як надування щік і зведення потьомкінських сіл. Оскільки санкції не діють , економіка успішно трансформується, а фюрер веде країну лише до світлого майбутнього, в якийсь момент постало руба питання: хто, власне, винен у всіх економічних гріхах? На кого звалити падіння виробництва , прибутку, розкуркулення, зростання податків , дефолти з банкрутствами та інші принади воєнної економіки?

Уряд на роль винного не годиться: він провідник волі фюрера, його якщо не права, то точно ліва рука. Наступним у списку був Центробанк. А оскільки він зайняв підозріло незалежну позицію, його вольовим рішенням призначили крайнім.

Центробанку призначення не сподобалося, і останні півтора року він як міг показував, що він свій: знижував ставку на кожному засіданні (десять разів поспіль, з 21 до 14%) і удавав, що інфляції немає. Але у вересні щось у ньому зламалося. Що саме, чому ставки не знизили та які інші підсумки вересня для економіки країни-агресорки, розберемо в сьогоднішньому огляді.

Що хотів сказати Центробанк?

Головна мета будь-якого центробанку — стабільність національної валюти. Коли за підсумками літа рубль став найгіршою валютою світу, а бензинова криза помножила на нуль залишки ілюзії, що зростання цін не існує, Центробанк не витримав і замість традиційного зниження залишив ставку без змін. По суті, це констатація факту: шила в мішку не приховаєш, а офіційні цифри Росстату щодо дефляції не варті й виїденого яйця.

Масштаб проблеми настільки великий, що ЦБ погодився побути крайнім. Формальні причини — удари України по російських НПЗ і паливна криза. Злі язики додають, що фактична інфляція в добрі три рази вища за цифри Росстату (інфляційні очікування — близько 14%) і що друкарський верстат працює на повну: у вересні Центробанк РФ видавав банкам по 5 трлн руб. на тиждень.

Річ не лише в поточній ситуації, а й у перспективах. Після виборів у Росії відкрився портал в інфляційне пекло. Мінфін викотив проєкт бюджету на три роки: дефіцит на дефіциті. На 2027 рік очікується дефіцит 5,5 трлн руб., тобто насправді понад 10 трлн. Діри треба якось затикати, а отже, хтось заплатить. Оскільки вибори показали, що РФ трохи більше ніж повністю складається з терпил, заплатять вони. Від масштабів нових поборів паморочиться в голові. Ось максимально скорочений перелік новацій:

• електроенергія: 2027 року тарифи для громадян зростуть на 14,4% — максимум із 2009 року. Потім ще +12,1% 2028-го та +10,1% 2029-го, сумарно +41,1% за три роки;
• газ за 2027–2029 роки подорожчає на 26,8%, опалення — на 27,2, водопостачання — на 25,4, водовідведення — на 24%;
• податок на вклади зросте з 15 до 22%, аналогічно — на продаж нерухомості, цінних паперів, дивіденди та страхування;
• ПДВ 22% на покупки в іноземних інтернет-магазинах і нове мито 100 руб. за кожну посилку вартістю до 200 євро;
• з 1 грудня компанії платитимуть техзбір за електроніку: до 496 руб. за смартфон, до 992 руб. за ноутбук;
• з 1 січня утилізаційний збір на автомобілі зросте на 10–20%. З 2019 року він збільшився у 40 разів: з 20 тис. дерев'яних щонайменше до 800 тис.;
• податок на надприбуток для великого бізнесу: 30% для виробників кольорових металів і добрив, 20% для золотодобувачів;
• мільйони самозайнятих, які сплачують 4–6%, отримають чудову перспективу сплачувати 13%.

Це ще неповний перелік: є ще нові збори з авіатерпил, суднобудівний збір для морських терпил, а РЖД індексує тарифи для сухопутних. Усе це не лише знизить рівень життя типового іванова та економічну активність, а й призведе до зростання цін. Своїм рішенням Центробанк, по суті, констатував очевидне: інфляція в Росії виходить з-під контролю.

До речі, ЦБ РФ став найбільшим продавцем золота у світі: з початку року до кінця липня він продав 1,6 млн тройських унцій (49,7 тонни). Це найбільший розпродаж золотого запасу з часу дефолту 1998 року. Інфляція — зовсім не єдина проблема економіки РФ.

Справи скорботні

Вибори були без вибору, винних визначили заздалегідь (Центробанк і невідомі добрі дрони), і народ-терпило продовжив мандат цареві та його посіпакам.

Росстат після цього різко розлінився і замість звичного малювання зростання промисловості відзвітував про зниження у серпні на 0,6% р/р. Нафтопереробка падає третій місяць поспіль, а мінус 17,8% виглядає як вирок: у чергах за бензином доведеться стояти ще довго. І не тільки за бензином: виробництво напоїв упало на 24,1% (пива — на 36%), тютюнових виробів — на 16,9%. Серед найепічніших досягнень: скло — мінус 73% (еге ж, сімдесят три), трамвайні вагони — мінус 55%.

Як за такого від'ємного зростання бюджет виконає плани щодо доходів? А ніяк. Рахункова палата підрахувала, що цього року скарбниця недобере майже 1,6 трлн руб. Навіть після того, як Рудий дід з-за океану відкрив дорогу до Ельдорадо, спочатку помноживши ціни на нафту на два, а потім знявши обмеження на продаж російської нафти, нафтогазові доходи бюджету в серпні виявилися найменшими з провального січня. Одночасно оберфюрер розкрутив маховик експропріації, а влада збила з держкомпаній дивідендів аж на  700 млрд руб. І однаково дефіцит федерального бюджету за вісім місяців становив 5,8 трлн руб.

Якщо все піде так, як іде (дивідендів більше не буде), позначку в 10 трлн руб. дефіциту можуть пробити вже цього року, а за консолідованим бюджетом із регіональними — майже напевно. Чи багато це? Ліквідної частини Фонду національного добробуту залишилося менш як 4 трлн руб.: дірки не залатати.

Є випуски облігацій федеральної позики (ОФЗ) (по суті, друкарський верстат), але їх купують банки, а у банків справи кепські. Вкладники продовжують втечу, і структурний дефіцит ліквідності в банківському секторі у вересні наблизився до 3 трлн руб. (вищим він був лише в березні 2022-го).

Отже, настав час «непопулярних заходів», тим більше що терпили своїм мовчанням дали негласну згоду на виборах. Особливість складних рішень — їхня недалекоглядність: у моменті вдасться зібрати кілька сотень мільярдів або пару трильйонів, але стратегічно це вибиває залишки довіри та резервів. Хтось усерйоз вважає, що націоналізація покращує інвестиційний клімат? Щоб завтра держава прийшла й сказала: «Це моє»? Навіть за даними Росстату, інвестиції в першому півріччі знову скоротилися на 10%: їхній обсяг падає вже п’ятий квартал поспіль.

Тому умовна експропріація частини заощаджень населення у формі продрозверстки перетворить розрив ліквідності банків із 3 трлн руб. на двозначну суму та спричинить банківську кризу. Гарних варіантів латання бюджетної діри немає. А події ще й розвиваються: НПЗ горять, бензину немає на половині заправок, а пшеницю доводиться продавати дешевше за собівартість.

Габітуація та реальність

У психології існує когнітивне спотворення — габітуація: ми звикаємо до певного контенту і перестаємо на нього реагувати. Серпень поставив високу планку з Wildberries-бінго та перманентними пожежами на НПЗ, і на цьому тлі вересень виглядав якось блідо. Ну так, Московський НПЗ знову горів, під Саратовом згорів один із найбільших складів «Озону».

Однак у реальному світі згоріло 100 тис. кв. метрів складських площ з усіма товарами. Це мільярди рублів прямих збитків для «Озону» та продавців, мільярди недоотриманої виручки (саратовський склад обробляв до 900 тис. замовлень на добу), неплатежі, неповернуті кредити та банкрутства.

Після візиту невідомих добрих дронів у вересні зупинили роботу вісім НПЗ (лише Сизранський і Саратовський заводи «Роснєфті» виробляли понад 15 млн тонн нафтопродуктів на рік). За оцінкою Міжнародного енергетичного агентства, російська нафтопереробка в червні була приблизно на 30% нижчою за рівень роком раніше — мінімум за більш як 20 років. І це не межа: НПЗ горять якщо не щодня, то через день.

Якщо НПЗ не працюють, нафта їм не потрібна, і видобуток доводиться згортати. Російські нафтові компанії скорочують видобуток дев'ятий місяць поспіль (!): з початку року він упав на 660 тис. бар. на добу, до 8,72 млн. Навіть уряд РФ крізь сльози й рожеві окуляри визнав, що цього року видобуток оновить 17-річний мінімум. Експерти називають це дорогою з одностороннім рухом: розкоркувати закорковане навряд чи вдасться, і вони пророкують подальше зниження.

Замість підсумків

До чого все це? Справи в російській економіці кепські, з тенденцією до погіршення та каталізаторами, що прискорюють процес. Але є ще одна «бага» психології — втома від очікувань. Ми аналізуємо ситуацію не через реальність, факти та об’єктивні процеси, а через розчарування від того, що довгоочікувана подія так і не настала. Підсумок — зневіра, хоча насправді процеси тривають і навіть прискорюються. Економіка РФ усе ще жива — зрада, і плювати, що з кожним днем її життя стає дедалі витратнішою безглуздістю.

Візьмемо ринок нерухомості. За даними Росрєєстру, у серпні кількість угод із житлом на первинному ринку Москви обвалилася на 44% р/р, а кількість справ про банкрутство будівельних компаній за три місяці зросла більш як на 30%. Система триматиме на плаву цей «Титанік» до останнього: пільгова іпотека, державний викуп недобудов, субсидії, мораторії на банкрутства. Але це не лікує хвороби, а лише дає змогу протягнути довше. Фінал один.

Далеко ходити за прикладами не треба. Найбільший девелопер РФ «Самольот» — типовий ходячий мрець (це не лише наша оцінка, а й оцінка фондового ринку: акції втратили близько 95%). Але у вересні «Сбербанк» (один із основних кредиторів) заявив, що може доручити одній зі своїх структур управління частиною бізнесу компанії.

Під кінець події мають властивість прискорюватися. За один тиждень вересня «Самольот» втратив понад 30% капіталізації. Виручка за перше півріччя 2026-го впала на 31%, чистий збиток становив 22,3 млрд руб. проти чистого прибутку в 1,8 млрд за перше півріччя 2025-го. Стояв-стояв роками і впав.

Тож не піддаваймося когнітивним спотворенням і концентруймося на реальному світі. І не забуваймо, що точка біфуркації — вона не в нулі, так, «Самольоте»?

Війна