«Як на підводному човні»: кандидат біологічних наук командує танковим взводом бригади «Скіф»

14 жовтня 2026 р. 21:22

14 жовтня 2026 р. 21:22

Кандидат біологічних наук Андрій «Локі» залишив наукову та корпоративну кар’єру і став командиром танкового взводу.

Про його історію розповіли у 5-й Слобожанській бригаді «Скіф» Національної гвардії України.

Андрій родом із Донецька. Там залишилася його мала батьківщина, а на українській землі поховані його діди й прадіди.

З 2000 року він жив у Києві, займався наукою та працював над розробкою продуктів для міжнародних агрохолдингів.

До повномасштабного вторгнення, каже «Локі», морально готувався заздалегідь: тримав зібраними документи й тривожні рюкзаки. Тому, коли вранці 24 лютого 2022 року над Києвом пролунали перші вибухи, паніки не було.

Після кількох спроб пройти звірку даних у ТЦК Андрій зрештою мобілізувався. Строкової служби за плечима не мав, тому готувався й до найважчого варіанта — піхоти.

Після базової військової підготовки потрапив до «Скіфа», а згодом очолив танковий взвод.

195 сантиметрів — і все-таки в танк

Цивільна спеціальність Андрія мало нагадувала майбутню військову посаду. Коли у ТЦК почули про його роботу у сфері розробки продуктів харчування, жартома запропонували стати шеф-кухарем.

Були питання і до танків: за зросту 195 сантиметрів Андрію казали, що всередині бойової машини буде складно.

«Коли мене приїхав забирати командир підрозділу, який виявився навіть трохи вищим за мої 195 сантиметрів, я зрозумів: окей, значить, і з таким зростом у танку працювати можна. Сьогодні ці машини стали для нас чимось надзвичайно близьким».

«Грязь, мазут, копоть — це наші реалії»

Робота танкістів не обмежується бойовим виїздом. Машини потрібно обслуговувати, ремонтувати та постійно готувати до наступного завдання.

«Це важка техніка, а отже — важка щоденна праця. Тут усе вагоме: від снарядів до елементів конструкції. Грязь, мазут, копоть — це наші реалії. Але головне — це наш колектив, як на підводному човні».

Танкісти разом обслуговують і ремонтують машини, готуються до бойових виїздів та вирішують побутові питання. Кожен знає свою роль і залежить від роботи інших.

Одним із найважливіших результатів «Локі» називає те, що за час бойової роботи його підрозділ не втратив жодного побратима.

За цим, говорить командир, стоять дисципліна, взаємодопомога, професійність і довіра між військовими.

Від корпоративного менеджменту — до військового командування

Перебудуватися довелося й самому Андрію. У цивільній роботі рішення можна було обговорювати та шукати компроміс. У війську відповідальність командира має зовсім іншу ціну.

«У цивільному житті ти бос, де багато речей можна обговорювати. У війську ієрархія суворіша: наказ виконується, а не обговорюється».

Свою мотивацію сьогодні «Локі» пояснює необхідністю зупинити війну зараз, а не залишити її наступним поколінням.

«Моя головна мотивація — повне розуміння, що ворога треба зупинити тут і зараз. Або це зробимо ми, або передамо цю війну дітям й онукам. Відкату не буде — їх треба зупиняти».

Війна