«Все буде чьотєнько, командир!»: історія «Варяга», який повернувся після СЗЧ

25 жовтня 2026 р. 09:25

25 жовтня 2026 р. 09:25

Олександр з позивним «Варяг» пройшов Бахмут і бої за Роботине, пережив втрату побратимів, самовільно залишив частину, але згодом вирішив повернутися.

Історію бійця оприлюднила на своїй Facebook-сторінці 113-та окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ.

Від строкової служби до бойового досвіду

У листопаді 2015 року Олександр розпочав строкову службу в Національній гвардії України в Миколаєві. Згодом підписав контракт і здобув перший бойовий досвід на Донеччині та Луганщині.

Після дворічної перерви у 2019 році він повернувся до служби, зрозумівши, що це його справа.

Повномасштабне вторгнення росії Олександр зустрів уже досвідченим військовослужбовцем.

У складі бригади «Спартан» він служив розвідником-кулеметником, воював під Бахмутом і на Запорізькому напрямку.

Особливо важкими стали бої за Роботине, де Олександр втратив багатьох побратимів. Такі втрати не минають безслідно — їх носять у собі, навіть коли про них мовчать.

Помилка, після якої він вирішив повернутися

Згодом через непорозуміння з керівництвом і накопичену втому Олександр припустився серйозної помилки — у грудні 2024 року самовільно залишив військову частину.

Рік поза строєм не приніс йому свободи, а лише невизначеність і постійний стрес.

У грудні 2025 року, перебуваючи в СІЗО, Олександр вирішив повернутися до захисту України.

Після укладення угоди зі слідством обвинувачення було знято. Відтак він продовжив службу вже у 113-й окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ.

З лютого 2026 року військовий виконував бойові завдання у Вовчанських Хуторах.

Важке поранення не зупинило «Варяга»

5 травня, виводячи групу військовослужбовців на ротацію, Олександр отримав важке поранення. Після трьох місяців лікування він знову повернувся до строю.

Тепер «Варяг» знову заводить і виводить групи на позиції, бере участь у пошуково-ударних діях.

Його улюблена фраза залишається незмінною: «Все буде чьотєнько, командир!».

Сьогодні молодший сержант Олександр «Варяг» — головний сержант— командир відділення 1-го батальйону 113-ї бригади ТрО.

Справжня мужність — знайти сили повернутися

У бригаді зазначають, що на війні справжню ціну людських якостей розумієш особливо швидко.

Тут важливі не титули чи гучні слова, а те, чи можна на людину покластися у складний момент і чи залишиться вона поруч, коли небезпека стане реальною.

Олександр відповідає на ці запитання своїми вчинками.

Він пройшов через втрати, відчай і власні неправильні рішення, але знайшов сили повернутися до побратимів і знову взяти на себе відповідальність.

Сильна людина — не та, яка ніколи не падає, а та, яка знаходить у собі мужність визнати помилку, виправити її й рухатися далі.

Історія «Варяга» — про те, що навіть після складних рішень і важких випробувань можна знайти в собі сили повернутися до своїх і продовжити боротьбу.

Раніше АрміяInform розповідала історію командира взводу зв’язку мотопіхотного батальйону 32-ї бригади Олега із позивним «Імпульс», який разом з побратимами роздобув важливі особисті дані про командування противника.

Війна