«Ніхто не народжений для війни»: історія добровольця «Фіолета», який уразив п’ятьох окупантів

25 жовтня 2026 р. 20:56

25 жовтня 2026 р. 20:56

Олег з позивним «Фіолет» служить у війську з 2022 року. Пройшов шлях від хіміка до командира екіпажу й нині працює з FPV-дронами на Харківщині.

Історію бійця опублікувала 704-та окрема бригада радіаційного, хімічного та біологічного захисту Сил підтримки ЗСУ.

Олегу 31 рік, він родом із Жовкви на Львівщині. За плечима військового — досвід строкової та контрактної служби, а також участі в АТО.

На початку повномасштабного вторгнення він вирішив знову стати до лав війська.

«Побачив звірства, які чинили окупанти. Так не має бути, тож треба з цим щось робити», — згадує Олег своє рішення.

З початком повномасштабної війни він прийшов до ТЦК і заявив, що хоче долучитися добровольцем. Із березня 2022 року служить у 704-й окремій бригаді РХБ захисту.

Від вогнеметних систем до FPV-дронів

Військову службу Олег розпочав на посаді хіміка, згодом став старшим вогнеметником, а нині командує екіпажем.

Перші бойові виїзди відбувалися на Херсонщині та Запоріжжі, де військові працювали на вогнеметних системах «Сівалка-ВМ8».

Олег хотів якнайшвидше застосувати отримані знання на практиці. Водночас нові системи вимагали відповідального підходу, адже під час бойових виїздів військові могли зіткнутися з різними загрозами.

Один з епізодів боєць пам’ятає особливо добре. Коли екіпаж прибув на позицію, над військовими вже висів ворожий дрон.

Згодом на них полетів FPV, однак його відігнали засоби радіоелектронної боротьби. Здавалося, небезпека минула.

Проте після виконання завдання, коли екіпаж почав відхід, пролунав вибух — атакував ще один ворожий FPV-дрон. Попри це, всі військові залишилися живими й неушкодженими.

Потім у роботі вогнеметників з’явилися безпілотники. Тепер Олег із побратимами виконує завдання, зокрема, за допомогою оптоволоконних FPV-дронів на Харківщині.

Для кожного завдання військові обирають відповідні боєприпаси. Результат залежить від злагодженої роботи всієї команди, до якої входять пілот, штурман і споттер.

Одним із результатів, яким Олег пишається, стало ураження групи з п’яти російських окупантів на Сумщині, поблизу кордону.

Під час підльоту FPV-дрона він помітив групу противника, а після першого ураження подав команду запустити наступний безпілотник. У результаті вдалося уразити всю групу росіян.

Військовий наголошує, що сучасна війна постійно змінюється, тому захисникам необхідно опановувати нові технології та вдосконалювати свої навички.

«Війна не стоїть на місці. Щоб залишатися в ритмі, потрібно постійно вчитися й опановувати нове. Якщо немає такого бажання, не відповідатимеш тому образу військового, який виконує це завдання», — пояснює «Фіолет».

«Ніхто не народжений для війни»

Для Олега бути військовим передусім означає бути захисником — людиною, завдяки якій інші можуть почуватися в безпеці та знати, що в разі біди є кому їх захистити.

Тим, хто досі вагається, чи долучатися до війська, він радить не чекати, що все минеться само собою.

«Хочеш щось змінити — постав мету, склади план і досягни її. Не обов’язково бути рексом. Ніхто не народжений для війни. Але можна долучатися, можна допомагати. Спочатку всім страшно, але коли входиш у ритм, розумієш: не все так погано й печально. Треба працювати на перемогу!» — наголошує військовий.

Війна змінила й погляд Олега на людяність. Він зізнається, що досі не розуміє, як можна бити по цивільних об’єктах.

Водночас його бажання — завдати якомога більше шкоди ворогу.

Перемогу військовий уявляє як можливість для українців повернутися до звичного життя, а для захисників — благополучно возз’єднатися зі своїми родинами.

«Для мене перемога — це коли наші воїни благополучно повернуться до своїх рідних і почнуть жити своїм життям, на яке ми, українці, точно заслужили. Жити спокійно, не чути тривог, ракет і дронів. Жити мирно, любити, подорожувати, розвиватися й насолоджуватися життям», — каже Олег.

Після завершення служби він хотів би й надалі займатися безпілотниками — як хобі, для заробітку чи просто для задоволення. Але найбільше мріє зібрати друзів, знайомих і всіх близьких людей, щоб разом відсвяткувати перемогу та мир.

Олег прийшов до війська добровольцем і досі вважає себе ідейним добровольцем.

Він не знає, як складеться його доля далі, та не виключає, що в майбутньому підпише контракт.

Раніше АрміяInform розповідала історію командира взводу зв’язку мотопіхотного батальйону 32-ї бригади Олега із позивним «Імпульс», який разом з побратимами роздобув важливі особисті дані про командування противника.

Війна