вологість:
тиск:
вітер:
Від Байконура до Серебрянського лісу: шлях 59-річного піхотинця «Баті»
27 жовтня 2026 р. 16:45
27 жовтня 2026 р. 16:45
Анатолій з Волині пішов добровольцем 24 лютого 2022 року, коли йому було 55 років. Воював у Серебрянському лісі та на Покровському напрямку.
Історію військовослужбовця розповіли у 100-й окремій механізованій бригаді.
Анатолій Борисович родом із села Мокрець Ковельського району Волинської області.
На початку повномасштабного вторгнення він без вагань вирушив до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
«Нас багато із села йшло хлопців — десь із 17», — згадує військовий.
Анатолій уже мав армійський досвід. У 1987–1989 роках він проходив строкову службу на космодромі Байконур, що розташований на території нинішнього Казахстану. Тоді ж отримав звання сержанта.
Тож після мобілізації чоловіка призначили стрільцем у 54-му окремому батальйоні «Ковельський батальйон» тодішньої 100-ї окремої бригади територіальної оборони.
Спочатку до нього приклеївся позивний «Старичок», а згодом побратими почали називати його «Батя».
Перший рік повномасштабної війни Анатолій разом із побратимами виконував бойові завдання на півночі Волині. Згодом понад рік воював у Серебрянському лісі на Лиманському напрямку.
Коли поранення дістав командир його відділення, на цю посаду призначили досвідченого сержанта «Батю».
Навесні 2024 року, вже у віці 57 років, військовослужбовець продовжував воювати у піхоті — цього разу на Покровському напрямку.
Лише після того, як бригаду вивели на нетривале відновлення, Анатолія перевели на посаду водія-слюсаря ремонтно-відновлювального батальйону, який нині входить до складу 100-ї окремої механізованої бригади.
Нова робота теж виявилася йому до снаги. До служби чоловік усе життя працював трактористом, тож із ремонтом техніки був добре знайомий.
«Крутити гайки» вмію добре — все життя пропрацював трактористом. Хоча, звісно, різниця між трактором і БМП «Мардер», або БМП «Бредлі» таки відчувається«, — усміхаючись, каже Анатолій Борисович.
26 січня 2027 року Анатолію виповниться 60 років. Вдома на «Батю» чекає велика родина. Він має шестеро дітей та 11 онуків.
«Тяжко, але держимся!» — лаконічно каже досвідчений військовослужбовець.
Раніше АрміяInform розповідала історію прикордонника Валерія з позивним «Сварщик», який під час «Вівальді» знищив двох росіян у бою, втратив руку й через чотири доби дістався до стабілізаційного пункту.
Джерело: armyinform.com.ua
Новини рубріки
200 кілограмів м’яса і мінімум солі: як готують джерки для бійців, які обороняють Часів Яр
27 жовтня 2026 р. 16:45
Сили оборони уразили склади боєприпасів росіян на Луганщині і Донеччині
27 жовтня 2026 р. 16:18