вологість:
тиск:
вітер:
Чотири секунди на «Грача» й останній «Стінгер»: як колишній екскаваторник приземлив російський Су-25 під Тернами
27 жовтня 2026 р. 19:16
27 жовтня 2026 р. 19:16
Олександр збив російський Су-25, але дізнався про це лише через кілька годин.
Історію військового розповіли у 152-й окремій єгерській бригаді імені Симона Петлюри в новому випуску «Реального фронту».
До 2014 року Олександр працював машиністом екскаватора. Після початку російської агресії став до лав захисників України, а під час повномасштабної війни разом із побратимами полював на російську авіацію.
Одного ранку поблизу Тернів його ціллю став штурмовик Су-25 «Грач». У розрахунку залишалася остання ракета Stinger.
За словами Олександра, російські пілоти використовували рельєф і лісосмуги поблизу Кремінної, щоб якомога довше залишатися поза полем зору українських зенітників. Су-25 ішли на малій висоті й з’являлися над деревами буквально на кілька секунд.
Зазвичай цього часу не вистачало навіть на захоплення цілі. Але того ранку російський літак вийшов трохи раніше.
«Перелітали ці ліски там на дві секунди. Ну, коротше, не вистачало захопити його. А тут він вилетів раніше. Було там десь чотири секунди», — згадує військовий.
Цього вистачило. Олександр захопив Су-25 і здійснив пуск останньої ракети. Після цього літак зник за посадкою. Боєць бачив головне — російський штурмовик не встиг застосувати озброєння по українських позиціях. А от про те, що ракета таки наздогнала ціль, він тоді ще не знав.
Пуск відбувся приблизно о 8:30–9:00, а підтвердження про збитий Су-25 Олександр отримав лише близько 16:00.
«Коли ми виїхали з позиції, мені почали дякувати. Хлопці з розвідки почали обіймати й дякувати, бо це все було над ними», — розповідає Олександр.
Сам військовий каже, що збитий літак був не головною метою того виходу. Найважливіше було не дозволити російському Су-25 завдати удару по піхоті.
«Наше завдання було не стільки збити літак, скільки не дати йому відпрацювати по піхоті. І виходить, що я не дав відпрацювати, тому що бачив, що він нічого не відстріляв», — говорить боєць.
За роки служби Олександр пережив і чимало інших небезпечних епізодів. Під час одного з виходів з оточення він із побратимами навіть розминувся з противником, який не розпізнав у них українських військових.
Попри поранення та контузії, Олександр залишився у війську. Нині він допомагає військовому капелану та співпрацює з волонтерами.
А поруч із ним майже завжди французький бульдог Боня. Собака стала улюбленицею побратимів і, за словами військових, допомагає їм бодай ненадовго відволікатися від пережитого на фронті.
Як раніше повідомляла АрміяInform , українські зенітники, які збивали російські Су-25, також розповідали, що на захоплення літака та пуск ракети зазвичай мають лише кілька секунд. Штурмовики противника намагаються якомога швидше залишити зону ураження.
Джерело: armyinform.com.ua
Новини рубріки
Їхню ж підземну тактику обернули проти них: Президент показав кадри операції «Велес»
27 жовтня 2026 р. 19:16
Їхав на роботу в маршрутці, а приїхав в «учебку»: Роман про повернення після двох років СЗЧ
27 жовтня 2026 р. 19:16