«У нас залишалася одна ракета, а в небі — ще дві ворожі цілі»: історія зенітників, які захищають Одесу

28 жовтня 2026 р. 13:12

28 жовтня 2026 р. 13:12

Дмитро та Влад під час одного з масованих ударів по Одесі знищили дві ворожі ракети одним пуском, хоча в запасі залишалася лише одна зенітна ракета.

Про історію військовослужбовців розповіли в Повітряному командуванні «Центр».

Дмитро — командир зенітної ракетної батареї, а Влад — начальник оперативно-технічної групи. Під час одного з масованих ударів по Одесі їхня батарея вже знищила вісім повітряних цілей.

Однак із боку моря наближалися ще дві ракети, а в запасі залишалася лише одна зенітна ракета.

«Вони йшли поруч. Ми здійснюємо пуск. Проходять секунди: три, дві, одна… І така тиша настала, бо ніхто не знав, чи долетять ті ракети до нас», — згадує Дмитро.

Зрештою одним пуском вдалося знищити обидві ворожі цілі. До міста вони не долетіли.

Від С-300 до HAWK

Влад долучився до війська після початку повномасштабної війни. Прийшов до військкомату й став у чергу з іншими охочими захищати країну.

«Пам’ятаю, коли Влад прийшов до нас. Майже цивільна людина, тільки вже перевдягнена у військову форму», — усміхається Дмитро.

Відтоді військовослужбовці виконали чимало спільних бойових завдань. На зенітному ракетному комплексі С-300 їхня батарея знищила понад 150 повітряних цілей — переважно крилаті ракети різних типів та ударні безпілотники.

Згодом зенітники пройшли навчання в Іспанії, опанували комплекс HAWK і повернулися до бойових чергувань.

Від іспанських інструкторів вони привезли незвичайний подарунок — прапор, на якому кожен залишив свій підпис і побажання.

Він нагадує військовослужбовцям про людей, які допомогли їм освоїти нову техніку.

На рахунку батареї HAWK уже 18 знищених повітряних цілей противника.

Моллі, яка завжди поруч

У команди є ще одна особлива учасниця — собака на ім’я Моллі. Її поява в підрозділі почалася з пропозиції Дмитра завести собаку.

Невдовзі він отримав від Влада повідомлення з фотографією: Моллі вже їде до них.

Перші бойові пуски неабияк налякали чотирилапу.

«Після першого пуску вона підійшла до мене й захотіла, щоб я її обійняв. Очі були великі, налякані. Я її обійняв, і відтоді вона просто ходить за нами хвостиком», — розповідає Влад.

Відтоді Моллі майже не розлучається зі своїми людьми. Вони йдуть в укриття — вона за ними. Сідають обідати — вона поруч. Відпочивають — Моллі теж влаштовується неподалік.

Коли Дмитро чи Влад кудись виїжджають, собака йде до поста й чекає на їхнє повернення. Одного разу вона навіть пробігла близько двох кілометрів назустріч.

Так минають їхні дні: бойові чергування, короткі хвилини відпочинку, розмови, жарти й Моллі, яка завжди хоче бути поруч.

«Працював так, ніби захищав власну дитину»

Для Дмитра мотивація особливо особиста: у нього маленька дитина.

«У мене маленька дитина. І під час кожного ворожого удару, коли я був у розрахунку, працював так, ніби захищав власну дитину. Без зайвих емоцій, холоднокровно, на результат», — говорить військовослужбовець.

Дмитро та Влад не люблять гучних слів про свою роботу. Вони з побратимами виходять на бойове чергування й роблять усе можливе, щоб ворожі ракети та безпілотники не досягли своїх цілей.

А після бойової роботи на них чекає Моллі. Їй байдуже, скільки ракет збито і скільки цілей записано на рахунок батареї. Для неї головне — щоб її люди повернулися.

Раніше АрміяInform розповідала історію льотчика на позивний Space, який випустив із МіГ-29 понад 80 авіабомб. У результаті уражено більш як 40 наземних цілей противника.

Війна