Українська «дронова армія»: як 1-й окремий центр безпілотних систем завдає далекобійних ударів по Росії та Криму

03 листопада 2026 р. 13:13

03 листопада 2026 р. 13:13

Українська «дронова армія» нарощує далекобійні удари по військових та інфраструктурних об'єктах Росії й окупованого Криму. Репортаж Le Figaro показав роботу 1-го окремого центру безпілотних систем, особливості застосування ударних БпЛА FP-2 виробництва Fire Point, організацію нічних операцій, систему управління та протидію російській ППО і засобам РЕБ.

Українська безпілотна авіація поступово перетворилася на один із ключових інструментів протидії російській військовій машині. Нічні запуски далекобійних ударних дронів, які спрямовуються на об'єкти в глибокому тилу противника, стали частиною масштабної кампанії, що охоплює російську територію та тимчасово окупований Крим. За кожною такою операцією стоїть складна система, яка об'єднує виробництво безпілотників, процеси логістики, підготовку екіпажів, командні пункти та технічний персонал.

Французьке видання Le Figaro опублікувало репортаж перебуваючи всередини 1-го окремого центру безпілотних систем, журналісти якого провели кілька ночей разом із українськими військовими. Вони побували на пускових майданчиках і в командному пункті, спостерігали за підготовкою безпілотників та координацією нічних операцій. Журналісти показали особливості роботи підрозділу, який відіграє важливу роль у проведенні далекобійних ударів по російській військовій та інфраструктурній системі.

1-й окремий центр безпілотних систем: основа української далекобійної кампанії

1-й окремий центр безпілотних систем був створений у 2022 році як експериментальний проєкт. За словами офіцера підрозділу Серафима Гордієнка з позивним Фалько, сьогодні на нього припадає близько 90% усіх далекобійних ударів України. Основою діяльності центру став асиметричний підхід до ведення війни, який передбачає вплив на інфраструктуру, що забезпечує функціонування російської армії.

Як пояснює Фалько, знищення особового складу та бойової техніки не є єдиним способом послаблення противника. Значно важливу роль відіграють склади пального й боєприпасів, логістичні об'єкти та командні пункти. Саме ці елементи забезпечують пересування військової техніки, постачання ресурсів і координацію бойових дій.

Українська кампанія далекобійних ударів охоплює середні та великі відстані. Інтенсивність запусків може сягати 1000 безпілотників за ніч. Серед об'єктів, які стають цілями таких операцій, називаються електростанції, нафтобази, аеродроми та інші елементи інфраструктури на території Росії й окупованих територій.

Окремим напрямком є порушення транспортного сполучення між Кримом, окупованими територіями та Росією. А удари по автомобільних, залізничних і водних шляхах мають ускладнювати російську військову логістику та забезпечення підрозділів на фронті.

FP-2 Fire Point: український ударний безпілотник із бойовою частиною до 200 кг

Одним із безпілотників, які використовує 1-й окремий центр, є FP-2 української компанії Fire Point. Цей апарат має аеродинамічну схему невеликого літака з пропелерним двигуном і належить до категорії ударних безпілотних систем, призначених для ураження об'єктів на значній відстані.

Згідно з характеристиками, FP-2 здатний нести до 200 кг вибухівки та долати відстань до 700 км. Такі параметри забезпечують можливість застосування безпілотника проти об'єктів, розташованих далеко від лінії бойового зіткнення.

Підготовка апаратів до запуску відбувається на мобільних платформах. Перед виконанням завдання безпілотники проходять необхідні підготовчі процедури, після чого їх заправляють пальним і готують до виконання місії. Запуски проводяться вночі, а самі майданчики та маршрути переміщення військові ретельно приховують.

За словами військового з позивним Орел, збільшення дальності польоту суттєво змінило умови роботи екіпажів. Раніше безпілотники доводилося запускати приблизно за 35 км від лінії фронту, що створювало додаткові ризики для персоналу. Тепер більша дальність польоту дозволяє проводити операції з віддаленіших позицій.

Система управління БпЛА: як координуються нічні операції

Важливою складовою української далекобійної кампанії є система управління безпілотниками та координації екіпажів. Журналісти побували в одному з командних пунктів на сході України, місце розташування якого не розголошується з міркувань безпеки.

У приміщенні встановлені великі екрани, на які передається інформація від операторів, що перебувають у різних регіонах країни. За допомогою платформи відеозв'язку пілоти демонструють зображення з безпілотників, а черговий офіцер стежить за перебігом місій і координує їх виконання.

Офіцер із позивним Зима пояснює, що безпосереднє управління безпілотником здійснюють пілот і штурман. За необхідності вони можуть використовувати автопілот. У командному пункті відстежують перебіг операцій, отримують відеосигнали та забезпечують взаємодію між екіпажами.

Для оцінювання об'єктів і результатів операцій, за словами військових, використовуються супутникові знімки західної розвідки, а також інформація із соціальних мереж. Це дозволяє отримувати додаткові відомості після завершення місій.

Російська ППО та РЕБ: нові виклики для українських безпілотників

Умови застосування українських далекобійних безпілотників поступово ускладнюються. Якщо на початкових етапах військові неодноразово відзначали відсутність значного опору за лінією фронту, то згодом російська сторона посилила протидію.

Зокрема, Росія розгорнула додаткові засоби радіоелектронної боротьби та мобільні групи протиповітряної оборони. Їхня діяльність впливає на роботу українських безпілотників і створює додаткові перешкоди під час виконання місій.

Під час однієї з нічних операцій журналісти спостерігали, як на окремих відеотрансляціях зображення завмирало, а згодом відновлювалося. Частина спроб ураження цілей виявилася невдалою через вплив російських засобів РЕБ.

За словами офіцера Фалька, удари середньої та великої дальності є взаємопов'язаними. Він зазначає, що протидія російським радарам і системам протиповітряної оборони є важливою складовою загальної кампанії далекобійних операцій.

Удари українських дронів по Криму та російській інфраструктурі

Особливу увагу приділено нічним операціям у тимчасово окупованому Криму. За словами військових, після російської анексії півострів перетворився на масштабну військову базу, тому удари по розташованих там об'єктах є частиною кампанії з протидії російським військовим можливостям.

Під час однієї з місій, українські безпілотники прямували до об'єктів енергетичної інфраструктури. На екранах командного пункту відображалися відеоматеріали з апаратів, які перебували над морською акваторією та наближалися до визначених об'єктів.

Частина трансляцій демонструвала ураження цілей, однак робота російських засобів радіоелектронної боротьби вплинула на перебіг інших місій. Після кількох невдалих спроб військові переходили до інших завдань. Остаточне оцінювання результатів операцій мало відбуватися пізніше, з використанням супутникових знімків та інформації із соціальних мереж.

Офіцер Зима пояснює, що основна увага підрозділу зосереджена на об'єктах, які забезпечують функціонування російської військової системи. За його словами, йдеться про пошук економічного ефекту від ураження інфраструктури противника та раціональне використання наявних ресурсів.

У підрозділі служать військові з різним цивільним досвідом: колишні інженери, фахівці з телекомунікацій та представники інших професій. Робота на пускових майданчиках і в командних пунктах вимагає постійної концентрації, технічної підготовки та взаємодії між різними фахівцями.

За словами військового Орла, перші запуски супроводжувалися сильними емоціями, однак із часом робота перетворилася на звичний процес. Він також відзначає, що виробник Fire Point удосконалює безпілотники та автоматизує окремі процеси їх підготовки.

Війна