вологість:
тиск:
вітер:
«Прийшли й сказали: хлопче, твій час, пора. Три бутерброди взяв і вперед»: історія медика з Покровська
Сергій із Покровська до війни займався підприємництвом і вирощував квіти, а з початком повномасштабного вторгнення став на захист України.
Історію бійця оприлюднила 48-ма окрема артилерійська бригада імені полковника армії УНР Григорія Чижевського.
Нині він військовий медик, який пройшов через евакуацію поранених і неодноразово витягував побратимів із небезпеки.
«Прийшли й сказали: хлопче, твій час, пора. Я зібрався та й поїхав. Пакет документів, три бутерброди взяв і вперед», — розповідає Сергій про свій шлях до війська.
До війни чоловік мав власну справу та вирощував квіти. Каже, робота була важкою, хоча й красивою. Медичної освіти до служби він не мав — відповідний фах здобув уже у війську.
За час перебування на фронті Сергій пройшов чимало: працював із пораненими, брав участь в евакуаціях, а в попередній бригаді йому навіть доводилося самостійно витягувати побратимів.
За словами військового, перші такі випадки особливо важко переживати емоційно.
Згодом дії стають майже автоматичними, адже в критичній ситуації потрібно зосередитися не лише на власній безпеці, а й на житті людини, якій допомагаєш.
Окрему увагу медик приділяє спілкуванню з пораненими під час евакуації. Людина може впасти в паніку, ступор або переживати шок, тому важливо постійно підтримувати з нею діалог.
«Найважливіше, коли ти працюєш з пораненим, і коли його евакуюєш — це спілкуватись з ним. Бо він сам може не „вивезти“ ситуацію. І необхідно постійно підтримувати діалог, щоб знизити рівень цієї паніки», — пояснює Сергій.
Покровськ захопили й зруйнували, а його бізнесу більше немає. Водночас сім’ю чоловік встиг вивезти, тож нині фактично є переселенцем. Починати життя спочатку, каже він, завжди непросто.
Сергій не приховує, що на війні буває страшно. Проте страх не повинен заважати виконувати завдання.
«Тільки дурні нічого не бояться. Але страх приходить і проходить, бо треба виконувати завдання, і коли ти їх робиш, то боятись ніколи», — каже боєць.
Попри пережите, найбільше він хоче, щоб наступним поколінням не довелося проходити через війну.
«Та сильно хочу, щоб діти, які зараз підростають, вже не воювали. Щоб жили під мирним небом», — наголошує Сергій.
Раніше АрміяInform розповідала історію військовослужбовців мобільної вогневої групи зенітної ракетної Шепетівської бригади, які знищили реактивний БПЛА під час бойового чергування на Хмельниччині.
Джерело: armyinform.com.ua