Росіяни будували барикади з тіл власних загиблих: як колумбійці штурмували газогін під час операції «Велес»

11 листопада 2026 р. 12:26

11 листопада 2026 р. 12:26

Іноземні добровольці у складі полку Р.У.Г корпусу «Хартія» взяли участь у найскладніших етапах операції «Велес» — саме вони першими зайшли в газову трубу.

Про перебіг операції розповіли у відео на каналі 2-го корпусу НГУ «Хартія».

Одну з ключових ролей в підземній операції «Велес» на Куп’янському напрямку відіграв 23-й штурмовий полк Р.У.Г. Його командир Гамлет Авагян розповів, що після зачистки села Мирового командир корпусу «Хартія» Ігор Оболєнський запропонував використати закинутий газогін, яким росіяни інфільтрувалися до Куп’янська. Вирішили одночасно атакувати також на землі. До виконання завдання залучили колумбійських добровольців полку.

«Коли ми планували, і була пропозиція починати з труби, і ще через верх штурмувати, де ми знали, звідки росіяни заходять і виходять, щоб полегшити завдання людей, які в трубі. Оскільки в трубі, якщо там буде контакт, це буде 100% втрата. Адже нікуди ухилитися, сховатися, і не зможеш вести тактичні дії.

В усій Україні ніхто б не згодився на це завдання. Підготовка полягала в тому, що я вибирав найнижчих за зростом людей. Найменших. І ми привезли відповідного діаметра трубу. І тренували їх у цій трубі тривалий час. У протигазах, із киснем, бо трохи глибше дійшов у трубі — і кисню немає», — пояснив Гамлет Авагян.

Спершу штурмовиків відправили на розвідку, бо росіяни замінували дороги до газогону. Бійці пройшли 15 кілометрів, залізли в трубу та побачили там ворожі барикади. Вони отримали завдання розібрати їх, щоби контратакувати в трубі. Виявилося, що для будівництва барикад окупанти використовували, зокрема, трупи своїх же побратимів.

«Росіяни навіть використовували власних загиблих — тих, хто загинув у трубі, — і складали тіла в барикаду. Нам довелося відтягувати їх, щоб мати змогу просуватися далі», — розповів колумбійський доброволець полку Р.У.Г «Аґіхон».

Барикади виявилися значно довшими, ніж припускали спочатку — близько 200 метрів. Розібравши їх, колумбійці почули голоси противника. Штурмовикам довелося діяти в екстремальних умовах: холод, дуже вузька труба, якою 24/7 текла вода.

«У джунглях чи в місті ви можете більше маневрувати. Але у трубі стрільба в горизонтальній площині, і це викликає страх, бо цей день може стати для тебе останнім. Нас підготували до багатьох речей: штурмувати траншеї, діяти у ближньому бою, працювати в посадках, хоча ми, колумбійці, звиклі до боїв у заростях. Допомогло, що в Колумбії я працював у шахтах. Це щось схоже, але все ж не настільки замкнутий простір», — пояснив колумбійський доброволець полку Р.У.Г «Куербо».

Волночас Р.У.Г розпочав наземний штурм входів у трубу, щоб зробити безпечнішим пересування всередині. Бої продовжувалися і під землею.

«Коли я пішов на штурм, було дуже холодно і нічого не було видно, я вирішив іти без бронежилета, без каски, лише з гранатою та ґвинтівкою. Так я повз приблизно 40-50 метрів — повільно, як тільки міг, щоб підібратися якомога ближче до місця, де були росіяни.

Я не хотів, щоб побратими йшли зі мною, бо розумів: якщо ми всі підемо туди разом, один-єдиний росіянин, який відкриє вогонь, може вбити нас усіх. Тому я обрав ризикнути своїм життям заради них. Коли доповз туди наодинці, підібрався якомога ближче — і зміг виконати завдання», — пригадав «Куербо».

Завдяки комбінованим діям у газогоні та на землі штурмовикам вдалося витіснити росіян з ділянки газогону та обіграти їх на їхньому ж полі.

Як раніше повідомляла АрміяInform, Сили оборони просунулися понад 15 кілометрів підземними комунікаціями в тил росіян. Підземні бої поєднали з діями підрозділів на поверхні та ударами безпілотників.

За даними «Хартії», втрати противника перевищили 100 військових, ще понад 30 росіян взяли в полон. Завдяки операції українські захисники позбавили противника можливості використовувати газогін для виходу в тил оборонців Куп’янська.

Війна